Замминистра о том, как работает программа «доступные лекарства»

Замминистра здравоохранения Роман Илык заявил в эфире «ГС», что слабым местом программы является отсутствие электронного реестра лекарств, пациентов и медучреждений, что отнимает возможность воспользоваться услугой в любой точке страны, — пишет rian.com.ua.

Доступны ли доступные лекарства и лечат ли они? Почти шесть тысяч аптек присоединились к программе «Доступные лекарства». Об этом заявили в Министерстве здравоохранения.
В рамках этой программы, больные сердечно-сосудистыми заболеваниями, диабетом второго типа и бронхиальной астмой имеют право получить бесплатно ряд лекарств на основе рецепта.
Но есть препараты, за которые придется доплачивать. В Минздраве уточняют, что реестр лекарственных средств, стоимость которых подлежит возмещению, включает 157 торговых названий лекарственных средств и именно они для ряда украинцев бесплатны. Но есть и другие препараты, которые не входят в этот список и за которые надо доплачивать.
Какие аптеки участвуют в программе «Доступные лекарства», и сколько украинцев уже воспользовались этой программой проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы заместитель министра здравоохранения Роман Илык.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому в цей реєстр ліків по програмі доступні ліки входить саме така визначена кількість, маю на увазі 157 препаратів?
— Для лікування трьох груп, які є в програмі «Доступні ліки», а це серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма і цукровий діабет другого типу, визначена 21 діюча речовина. Саме 21 діючу речовину рекомендує ВОЗ як якісні, безпечні ліки і найголовніше, що це ліки з доведеною ефективністю. Вони є життєво-необхідні для лікування цих критичних станів, які є при цих трьох групах.
Власне, виробники бачили граничну ціну, яку встановлює МОЗ, а вона є на рівні наших п’яти країн-сусідів — Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Латвії. Середня ціна на ці ліки в цих країнах є граничною ціною для України. Тобто вище цієї ціни в Україні торгувати в рамках нашої програми є неможливим. Тоді виробники подають відповідно свої заявки, і так як вже вами було зазначено, є 157 торгових назв ліків, що є від 37 виробників ліків, які загалом є і з Європи, і вітчизняні, які беруть участь в проекті.
Всього є 37 фармвиробників, це є 20 європейських виробників, 15 вітчизняних і два світових, які подали заявки і сказали, що ми готові в рамках цієї встановленої граничної, референтної ціни торгувати в Україні по таким цінам. За найменшою ціною препарат з тією діючою речовиною, пацієнт має можливість отримати в аптеці безкоштовно, а все те, що є вище найменшої ціни, він доплачує просто тільки різницю.
В яких місцях ці ліки будуть реалізовані?
— Дуже хороша динаміка в частині доєднання аптек до проекту. Оскільки загалом в Україні є близько 19,2 тисяч аптек. З них трохи більше тисячі є комунальних аптек. А у нас вже зараз в програмі беруть участь близько шести тисяч аптек. Це означає, що решта аптек це є аптеки приватної форми власності. Спочатку аптечні заклади придивлялися, бо ахілесовою п’ятою проекту є власне розрахунок з аптекою за ліки, які вони видали для хворого. Але кожні 15 днів аптека має можливість подати до розпорядника коштів звіт про видані ліки і протягом п’яти днів отримати гроші. Відповідно проект рухається, затримок якихось серйозних з платежами немає, тому всі побачили, що реально проект працює, програма фінансується окремою субвенцією і на неї закладено півмільярда гривень. Кабмін заявив, що готовий ще дофінансувати на чверть мільярда, тому проблем на сьогоднішній день по коштам нема ніяких. З 500 мільйонів, які виділені на програму, станом на сьогодні за підсумками травня використано тільки 67,4, що складає всього лише 13,5%. Тому коштів абсолютно достатньо і це чітко виокремлені кошти на чітку цю програму в формі державної субвенції. Педиатр, кандидат медицинских наук, Реанимационный пакет реформ Александр Ябчанка
 Якщо рецепт виписали в поліклініці одного міста, чи можна безкоштовно отримати за ним ліки в аптеці іншого міста?
— Найслабшим місцем проекту сьогодні є відсутність електронного реєстру пацієнтів, лікарів та лікувальних закладів, де надається медична допомога. Коли у нас з’являються ці три реєстри, над якими зараз МОЗ дуже активно працює і збирається найближчим часом вже покроково впроваджувати, тоді з’являється електронний рецепт. Це означає, що після походу до лікаря отримавши призначення ми можемо звернутися в будь-яку аптеку України, яка вже реально є в реєстрі і тоді побачити ці призначення, отримати ліки в будь-якій точці доступу чи міста, чи області, чи загалом України. На сьогоднішній день, враховуючи що у нас немає електронної бази, немає цього електронного взаємозв’язку, ми змушені виписувати рецепти на папері і тільки за місцем проживання пацієнта. Тому на сьогоднішній день пацієнт може отримати ліки тільки за місцем проживання. Але якщо в проекті беруть участь, наприклад, мережеві аптеки, що об’єднують 50-70 аптек, то мережева аптека, при відсутності, наприклад, якогось лікарського засобу, може пацієнту одразу порекомендувати, в якій аптеці їхньої мережі є лікарський засіб, який потрібен пацієнту. Зокрема така практика поширюється по Києву. Ранее эксперт по реформе системы здравоохранения Александр Ябчанка в эфире «ГС» пояснил, что каждый больной сердечно-сосудистыми заболеваниями, бронхиальной астмой и сахарным диабетом II типа сможет по рецепту врача получить в аптеке лекарства бесплатно.