Реформа украинской грамматики: нас обяжут говорить по-другому?

Газета «Наш Репортер» – издание русскоязычное. Но это не значит, что журналисты не владеют украинским языком и не интересуются его развитием. В августе Министерство образования и науки Украины опубликовало проект новой редакции украинской грамматики, разработанный комиссией по вопросам правописания.

Там довольно много предложений: распространить применение буквы «ґ» на слова иностранного происхождения, пересмотреть правописание слов с пів-, напів- и применение апострофа…  Но больше всего журналистов удивило предложение по введению в грамматику слов, начинающих на украинскую букву «и». Уж очень они отличаются от привычного произношения (через букву «і»): инший, иній, ирій, иржа, иршати, индик.

 

 

 

 

 Мнение специалиста

Прокомментировать нововведения мы попросили Валентину Галацкую – кандидата филологических наук, доцента, отличника образования Украины, докторанта Института журналистики Киевского национального университета им. Тараса Шевченко,  преподавателя риторики и театрального критика:

– Мова – це живий організм, який розвивається, мудрішає разом з суспільством. Не всі запропоновані зміни однозначні, але вони мають право на життя. Так в 11-томному «Словнику української мови», який містить 140 тисяч слів (Київ: Наук. думка,1970-1980) взагалі немає слів, які починаються на «И». У «Великому тлумачному словнику української мови» (Київ:Ірпінь,2004), зафіксовані слова «икавка», «ирій», «индик», вигук «ич». А сучасний тлумачний словник української мови на 60 тисяч слів (Київ:ВД «Школа») наводить слова «индик», «ирій». Останнє стало популярним завдяки відомому роману видатного сучасного прозаїка Володимира Дрозда.

            Зрозуміло, не варто видаляти зі словників звичні форми слів, враховуючи, що паралельні форми теж мають право на існування. Щодо букви «Г»  — вона була в правописі Миколи Скрипника й фіксовано вживається сьогодні в групі  українських слів .Це засвідчено в «Українському правописі», в алфавіті нашої мови. А про трагічну історію цієї літери свідчить хоча б той факт, що всі члени Української Правописної комісії у 1933-му році були репресовані, а літера Г була вилучена з українського алфавіту на кілька десятиліть…

            Справжня українська мова формувалась поколіннями наших майстрів слова, їх духовним подвигом в ім’я нації й культури. Наступного, 2019-го року, ми відзначатимемо 200-річчя твору Івана Петровича Котляревського,який заклав підвалини розвитку літератури,театрального мистецтва України на століття вперед – п’єси «Наталка Полтавка». Українська мова прозвучала і в «Енеїді». Кожен з наших класиків: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський – привносили в культурну матрицю суспільства саме через мову, красне письменство націєтворчі ідеали.

            Наш великий земляк, видатний прозаїк сучасності Олесь Гончар,який народився на околиці Дніпра в робітничому селищі Ломівка 3-го квітня 1918-го року, віртуозно формував у своїх творах мовну картину світу. «Бережіть собори ваших душ!»,- закликав молодих героїв старий майстер у романі Олеся Гончара.

            Не перестаю дивуватись геніальній творчій обдарованості Павла Загребельного,який закінчив Дніпропетровський університет, написав близько 30 історичних романів. Досконалою художньо мовою його героїв говорять до нас епохи Ярослава Мудрого й Євпраксії, Роксолани та Богдана Хмельницького… Ось на таких зразках творів художньої літератури варто вчити українську мову, формувати національну самосвідомість. Ще один важливий момент: неприпустимо використовувати питання державності мови, змін в українському правописі в руслі політичних спекуляцій, популістських висловів чи передвиборчої агітації.

«Репортер» приглашает всех знатоков языка и мастеров слова высказаться на страницах газеты по поводу предложенных министерством нововведений в грамматике.

На нашем сайте проведен соцопрос. Журналисты привели читателям несколько примеров изменения написания слов, предложенного комиссией по вопросам правописания украинского языка:

вместо «іній» — «иній», вместо «інший» — «инший», «матеріал» — «матеіял», «аудиторія» — «авдиторія», «аукціон» — «авкціон», «ікати» — «икати» и т.п.

«Репортер» попросил горожан ответить, как они относятся к таким изменениям?

В опросе приняли участие 436 человек.

Новшества поддержали 4,3% (19 человек).

Против – 90,9% (396 человек).

Изменения безразличны – 4,8% (22 человека).

Читайте новости nashreporter.com в Facebook