Чувства, которые выдержали проверку временем…

Не скупитесь на красивые слова женщинам!

В первый день весны

в редакцию «Репортера» пришел наш давний читатель

Василий Петрович Бибик.

Главная цель его визита —

опубликовать посвящение любимой женщине –

своей супруге Людмиле Степановне.

Стих написал сам. Строки берут за душу:

 

 

Людмилі…

Не поспішай, моя ти доле,

Дозволь мені пожити ще,

Піти в безкрайнє, чисте поле,

коли наснаги не стає.

І впасти там в траву духмяну,

В безхмарне небо дивлячись,

Згадать уста  твої бажанні

І поцілунку першу мить.

Де б я не був, вони зі мною

Мандрують тернами життя,

кохання чистою росою

Вертають світлі почуття.

А з неба жайворона пісня

Мене у юність поверта

З святих небес, мов звістка вища

Цілуй, цілуй її уста! 

  

 

Читайте новости nashreporter.com в Facebook

Добавить комментарий