З днем народження, Прометею: 10 цікавих фактів про легендарний пам’ятник у Кам’янському

Про цей монумент, який був відкритий 7 листопада далекого 1922 року, написано багато. Давайте згадаємо найцікавіше.

1. Площа, на якій сьогодні знаходиться пам’ятник, в кінці ХІХ – на початку ХХ століття мала назву Новобазарна. Після 1917 року її перейменували, і на момент відкриття Прометея вона носила назву Красної.

А от сквер, який сьогодні ми можемо бачити за пам’ятником (від пр. Гімназичного до майдану Героїв) тоді був зайнятий торговельними рядами. Тут з кінця ХІХ століття до початку 30-х років ХХ століття був ринок.

На фото: ринок (джерело – сторінка краєзнавця Дмитра Кубанова), світлина датована 1928 роком, на задньому плані можна побачити пам’ятник «Прометей» та церкву)

2. Монумент дійсно знаходиться на місці братської могили. Тут поховані містяни, які загинули в роки громадянської війни 1917-20 років (поховання були до 1926 року і навіть у 1934 р.), а також воїни, що поклали життя в боях з німецько-фашистськими загарбниками (у 1943 році, одразу після визволення міста; і ті, що померли в госпіталі від поранень у 1944 р). А ще тут були могили розстріляних підпільників (хоча цей факт деякими істориками ставиться під сумнів).

3. Скульптуру створили видатний живописець, скульптор та архітектор Олексій Сокол та ливарник металургійного заводу Сергій Гречнєв. До речі, з 1917 по 1919 рік С. Гречнєв був першим головою Кам’янської ради робітничих депутатів (посада, аналогічна сучасному меру міста).

4. На старих світлинах Кам’янського початку ХХ століття є зображення незвичайного пам’ятного знаку: високої колони, на верху якої закріплена величезна ваза. З того, що журналісти «Нашого Репортера» читали про цю споруду, можна зробити висновок, що знаходилася вона десь між Верхньою та Нижньою колонією. Якби він зберігся до нашого часу, то сьогодні ми напевне могли б його бачити з вулиці Вокзальної, в районі вантажної прохідної “Каметсталі”/ДМК). Так от, існують версії, що вказаний монумент міг надихнути чи підказати О. Соколу ідею створення пам’ятника Прометею.

5. Висота оригінальної фігури Прометея – 3 м 82 см, вага – 2 948 кг. Вона вилита з чавуну. Загальна висота монументу (з основою та колоною) сягає 22 м.

6. У листопаді 1941 року (за іншими даними – взимку 1942 р.) окупанти підірвали пам’ятник (мабуть, думали, що фігура Прометея відлита з бронзи). Після звільнення міста відновленням монументу керував молодий архітектор Володимир Кушнаревич.

Існує легенда, що монумент, який було зведено батьком, відновлювала донька Олексія Сокола – Ольга Брусова. Разом з чоловіком Сергієм Брусовим, який був у повоєнному Дніпродзержинську головним архітектором, вона звела багато будівель. Проте повернулись Брусови з евакуації тільки у 1945 році, коли Прометей був вже відновлений.

7. Скульптура, яка зараз стоїть на колоні сучасного пам’ятника Прометею, з’явилася у 2000 році. Її автор – Петро Куценко, член Спілки художників України. Так от, це теж наш земляк, уродженець Карнаухівки.

8. Оригінальна статуя Прометею, яку зняли з постаменту у 2000 році в якийсь час виявилася зовсім нікому непотрібною. Є версії, що її навіть хотіли здати на переплавку. Відновлена вона була лише у 2009 році. Реставрацією займався відомий скульптор Гарнік Хачатрян. У нашому місті він автор пам’ятників Тарасу Шевченку, Матері, Жертвам трамвайної трагедії.

Фото: Гарнік Хачатрян. Реставрація Прометея (із фондів Музею історії міста) 

9. У монумента, який ми сьогодні бачимо на проспекті Гімназичному, не залишилося жодного елементу, який був на пам’ятнику, відкритому у 1922 році. Змінилася навіть офіційна назва.
Зокрема:
– оригінал колони був зруйнований при окупації (у 1941/42 році);
– оригінальна скульптура античного героя тепер знаходиться на території Музею історії міста (зараз вона в горизонтальному положенні, щоби звести до мінімуму ризики пошкодження у разі обстрілів);
– в наш час монумент зветься «Розкутий Прометей», першою ж офіційною назвою пам’ятника було «Загиблим в боях за соціалізм».

10. Прометей став офіційним символом міста. Він зображений на емблемі Дніпродзержинська в радянські часи (розроблена у 1967 р.) і на сучасній (створена у 1998 році).

P.S. Подібні журналістські публікації стають можливими завдяки кропіткій роботі краєзнавців, які по крихтах відновлюють інформацію про минуле нашого міста. Зокрема, історією пам’ятника Прометею займались Олександр Слоневський, Людмила Глок, Віктор Ольгашко, Ніна Циганок, Наталія Буланова, Віктор Куленко, Дмитро Кубанов, Павло та Наталія Янченко.

На заставці: оригінальна фігура Прометея. Фото Якова Куценка (кінець 70-х – початок 80-х років)  

Ігор Кузьминський

Також читайте:

Этот день в истории Каменского/Днепродзержинска: трамвай идет на Черемушки (фото)