Старий Новий рік – традиції, прикмети, ворожіння

Свято з дивною назвою Старий Новий рік виникло у XX столітті після переходу на григоріанський календар у 1918 році. Тоді новий рік за новим стилем починався 1 січня. А попередня дата «нового року» 14 січня стала зватися Старим Новим роком. І на цю плутанину у 13 днів наклалися народні свята Меланки (13 січня) і Василя (14 січня).

У новорічних, зимових привітаннях – щедрівках і посівальних побажаннях багато рядків про весну: прилетіла ластівочка, овечки покотились, Богоматір, яка за плугом ходила. Цьому не треба дивуватися, бо ці пісні складалися в глибоку давнину, коли новий рік святкували навесні, з початком сільськогосподарських робіт.

Традиції
На Щедрий вечір (13 січня) уся родина збиралась вдома за столом. На Меланки (13 січня) вдруге готують кутю, яку називають щедрою. У вечір Меланки дівчата співають щедрівки та калядки. Ранок 14 січня Старий Новий рік починають із засівання. Лише хлопці та чоловіки ходять по будинках, обсівають приміщення зерном, бажаючи господарю і його родині достатку, здоров’я упродовж нового року.

14 січня, на Василя, хлопці, які восени на сватання отримали гарбуза, могли повторно засилати сватів. Хорошою прикметою вважалося свататися і на Щедрий вечір. Тоді й життя молодої родини буде щедрим і радісним.

Прикмети
Свята Меланки й Василя завжди супроводжувались прикметами, які прогнозували погоду на увесь рік, врожай чи достаток. Ось найпопулярніші з них:
– сніг на Василя – буде урожай зерна;
– відлига на Старий Новий рік – дощитиме ціле літо;
– туман на Василя – до врожаю;
– якщо в ніч на 14 січня небо ясне і на ньому багато зірок – буде хороший урожай ягід;
– яка Меланія – такий і Петро з Павлом (12 липня);
– коли на Старий Новий рік багато інею на деревах, то рік буде «медовим»;
– на Старий Новий рік не можна позичати гроші, аби потім не потребувати їх впродовж року;
– хорошою прикметою на Старий Новий рік було одягатися у все нове, аби цілий рік ходити у новому;
– обов’язково першим у дім на Старий Новий рік (на Василя) мав зайти чоловік; якщо заходила жінка, то це вважається поганою прикметою. Тому жінки сиділи вдома цілий день;
– на Старий Новий рік (на Василя) не можна було рахувати монети, бо це було до бідності «ніби милостиню жебрак рахує». У ніч з 13 на 14 січня старались нічого не позичати. Особливо забобонні на Старий Новий рік навіть сміття не виносили з дому.
Загадування бажань опівночі на Старий Новий рік вважається особливо важливим, вважається, що в ці миті бажання особливо сильні і можуть здійснитись.

Ворожіння
Ворожіння з 13 на 14 січня вважається найдостовірнішим. У цю ніч незаміжні дівчата кладуть під подушку чотирьох королів з колоди карт, щоб побачити уві сні майбутнього нареченого. В селах дівчата ворожили так: ставили на підлозі у плошках зерно, воду і глину, клали дзеркало, а потім впускали в хату півня. Якщо птах піде в першу чергу до зерна, майбутній чоловік буде багатим. Якщо до дзеркала – гулякою, якщо до глини – бідним, якщо до води – п’яницею.

Також дівчина могла закрити скриню на ключ перед сном, повісити його собі на пояс і, засинаючи, промовляти: «Суджений прийди, скриню відчини». І чекала, хто їй насниться. А ще дівчата виходили на вулицю і слухали під парканом у сусідів, що там говорять. Якщо у розмові чули слово «іди», це означало, що в цьому році дівчині йти заміж, а якщо «сиди, стій», то рік буде дівувати.

Джерело інформації: https://kalyna.store

https://suspilne.media/culture

Галина Денисова

Читайте також: У Кам’янському поліцейські навчали дошкільнят правил безпечної поведінки на дорозі