Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про мобілізацію

Рішення було ухвалено на засіданні Верховної Ради 7 лютого. 

Парламент підтримав у першому читанні урядовий законопроект № 10449 про посилення мобілізації. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Проголосували “за” 243 нардепи.

Як зазначив Я. Железняк, законопроєкт прийнято без пропозицій Комітету.

“Далі внесення правок 14 днів до 21 лютого і далі друге читання. Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроект в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні”, – написав він на своєму телеграм-каналі .

Нагадаємо, ввечері 6 лютого на ФБ-сторінці Офісу омбудсмана (Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) було опубліковано зауваження до законопроєкту про мобілізацію.

У цілому омбудсман України Дмитро Лубінець погоджується з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації.

“Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт № 10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм”, – зауважив Д. Лубінець.

Низку зауважень до законопроєкту озвучила Представник Уповноваженого з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

“Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок”, – зазначив омбудсман.

Зауваження стосуються наступного:

Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання.

У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.

Окрім цього, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Питання надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

У новому законопроєкті також прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. (Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання). Проте, як показує аналіз звернень до Офісу Омбудсмана України, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним.

Згодом омбудсман повідомив, що ввечері 6 лютого відбулася термінова нарада з міністром оборони Рустемом Умєровим, під час якої обговорили законопроєкт про мобілізацію.

“У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку Міністра оборони України!”, – наголосив Д. Лубінець.

Читайте також: В Україні продовжено воєнний стан і мобілізацію