Перша пожежна команда в Кам’янському з’явилася після того, як спалахнув будинок директора заводу

Сьогодні співробітники Держслужби з надзвичайних ситуацій приймають вітання з Днем пожежної охорони. Традиціям цієї служби в нашому місті вже 134 роки, і виникла вона за дуже цікавих обставин.

Початок

Подробиці тих подій зібрав історик і письменник Олександр Слоневський, вивчивши архівні документи, а також газети того часу.

За інформацією дослідника, все почалося в грудні 1889 року, коли вночі загорівся будинок директора-розпорядника Дніпровського заводу Ігнатія Ясюковича. Пожежу виявили сторожі, які здійняли галас за допомогою тривожних свистків. До будинку директора збіглися службовці, оперативно прибули і заводські теслі із сокирами. Дах, що горів, моментально знесли, а вогонь загасили водою, яку носили відрами, та снігом…

А. Слоневський розповідає, що, висловлюючи вдячність за таку оперативну допомогу, І. Ясюкович заявив, що організує пожежну охорону.

Перші кроки

Положення про пожежну команду на Дніпровському заводі було видано в жовтні 1890 року. Там було зазначено, що чисельність першої пожежної команди становила 60 чоловік (шестеро серед яких – в керівництві). Особовий склад ділився на 4 відділення: два знаходилися при насосах і гідрантах, одне на баграх, драбинах та сокирах і ще одне – на діжках з водою.

Головним завданням пожежної команди було надання допомоги при гасінні загорань на території заводу, а також на території призаводських поселень (Верхньої та Нижньої колоній). Відправитися гасити пожежу в село Кам’янське (якщо така станеться) рятувальники могли тільки з дозволу директора заводу.

До речі, сигнал про пожежу могли давати за допомогою свистків сторожів чи заводського гудка.

Інвентар заводських вогнеборців складався з одного парового насоса на залізничному вагоні, трьох великих ручних насосів на колесах, одного маленького ручного насоса на колесах, 4 діжок для води, відер, драбин, багрів тощо.

Вогняне хрещення відбулося 22 травня 1891 року, коли заводські рятувальники гасили пожежу в селі Кам’янському, де горіли 3 будинки та 3 сараї. Пожежу загасили за 2 години.

Цікаво, що інформація про пожежі в той час ретельно документувалася, також вели облік всіх тренувань вогнеборців (їх називали «репетиціями»).

Ціла служба

Мине якихось 25 років, і станом на 1915 рік заводські вогнеборці матимуть в своєму розпорядженні повноцінне пожежне депо з каланчею (на фото), електричну пожежну сигналізацію, навчальне містечко і розлогий список досить коштовної на ті часи техніки та обладнання.

До речі, в липні 1915 року офіційно запрацює і Кам’янська сільська пожежна охорона…

Ці та інші подробиці створення та перших років роботи пожежної команди на території сьогоднішнього міста Кам’янське можна прочитати в книзі Олександра Слоневського, яка написана у співавторстві з Олегом Морозом, «Белые пятна истории Каменского-Днепродзержинска».

P.S. До речі, нещодавно в нашому місті з’явилася нова пам’ятка. Це виставка обладнання, яке рятувальники використовували для гасіння пожеж у минулому столітті. Побачити її можна на вулиці Героїв-Рятувальників (колишній Москворецькій).

Ігор Кузьминський