Бліцфото з центру Дніпродзержинська/Кам’янського часів «Перебудови»

Днями в групі «СВІТЛИНІ ДНІПРОДИМУ» у фейсбуку було опубліковано цю фотографію, що викликала шквал позитивних та ностальгічних відгуків про місце та час, у який було зроблено знімок. Згадаємо і ми ті часи.

Будинок у центрі міста
Центр Дніпродзержинська/Кам’янського, проспект Леніна (сьогодні – Свободи), будинок 30, 1987 рік. Будівля – типовий зразок «сталінського ампіру»: ошатний фасад із ліпниною, усередині – високі стелі, просторі квартири, магазин, перукарня з косметичним кабінетом на першому поверсі. А ще задовго до появи Інтернету тут було міське довідкове бюро.

На фото: магазин “Ювілейний”, 1989 р. (джерело – сторінка у ФБ краєзнавця Д. Кубанова) 

Краєзнавець Дмитро Кубанов з’ясував, що автором проекту будинку №30 у 1941 році був харківський архітектор Григорій Лебединський. «Прив’язував» проект до наших умов архітектор П. Кавиков. Будинок звели на початку 1950-х років. Промтоварний магазин був тут завжди, але назву «Ювілейний» отримав лише у 1964 році після капітального ремонту. Інший відомий краєзнавець, Віктор Куленко, знайшов статтю в газеті «Прапор Дзержинки» від 11 березня 1964 року. Там йшлося, що цей магазин готового одягу та галантерейних товарів названий «Ювілейним» на честь 75-річчя від дня запуску першої домни на нашому заводі (березень 1889 року).

Місце зустрічі підлітків
А ще з кінця 1960-х років перетин вулиць Сировця (пр. Шевченка) та проспекту Леніна (Свободи) був огороджений масивним металевим парканом із товстих залізних труб. Рух автомобілів проспектом ставав дедалі жвавішим, і таким чином пішоходів намагалися направити до обладнаного переходу. Цей паркан на початку 1980-х привернув увагу молоді. Виявилося, що на ньому дуже зручно сидіти, обговорюючи свої справи та чекаючи на приятелів. Майданчик біля магазину «Ювілейний» став місцем збору молодіжних компаній та отримав неформальну назву «П’ятак».

Підлітки сиділи на паркані шумними ватагами, наче горобці. Іноді чиплялися до перехожих. І тоді міське керівництво розпорядилося прибрати паркан. А щоб несвідомі пішоходи таки не збивалися зі шляху, поспішаючи на трамвай чи автобус, масивні труби замінили на легку конструкцію, яку видно на фотографії. Сидіти на новому паркані було незручно, але молодь ще довго збиралася саме тут. Поки що у 1990-ті роки їх не потіснили бабусі, які торгували квітами та зеленню.

Фотобізнес
У середині 1980-х років міські фотографи вигадали собі симпатичний підробіток. Виходили з фотоапаратами на «П’ятак», коли народ ішов з роботи, і знімали людей. Робили кілька кадрів та друкували маленькі фотографії. Їх можна було за кілька днів подивитися у фотоательє, яке працювало в будинку побуту «Лада», і замовити кадр, що сподобався. У мене теж є кілька світлин, зроблених на «П’ятаку». Цей фотобізнес занепав з появою цифрових «мильниць», коли кожен став сам собі фотографом.

Саме так несподівано потрапила на фотографію і ця пара. Бліцзнімок запам’ятав їх молодими, красивими, щасливими. Що вдалося дізнатися про цих людей – читайте тут.

Джерело інформації: група «СВІТЛІНІ ДНІПРОДИМУ» на фейсбуку

Галина Денисова