Порушення прав людини з боку працівників ТЦК набули системного та масового характеру, — омбудсман

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що порушення прав людини з боку працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки набули системного і масового характеру. 

Омбудсман відповів на пропозицію одного з народних депутатів щодо його виклику до Верховної Ради з метою обговорення проблеми порушення прав громадян України під час мобілізаційних заходів. Однак це рішення не набрало достатньої кількості голосів у парламенті.

Водночас Д. Лубінець публічно заявив, що “готовий у будь-який момент особисто прибути та представити свій детальний аналіз цієї ситуації та запропонувати механізми вирішення цієї проблеми у правовому полі”.

Ось що він написав у “Telegram”:

“За результатами численних звернень громадян до Офісу омбудсмана можу чітко констатувати: порушення прав людини з боку працівників ТЦК та СП набули системного та масового характеру. Складається враження, що незаконні затримання та побиття від представників ТЦК та СП стали новим вірусним трендом, який не зупинити без жорсткої реакції держави.

1. Небезпечні тенденції та випадки зловживань.

Ми фіксуємо не просто окремі порушення, а відверті прояви насильства та зловживання владними повноваженнями. Серед найбільш кричущих випадків:

• Фізичне насильство та непоодинокі випадки побиття громадян. Наявні ситуації, коли групи людей силоміць затримують на вулицях, у торгових центрах, біля метро, застосовуючи грубу фізичну силу.
• Збивання людей на дорогах. Надходять повідомлення про випадки, коли працівники ТЦК та СП навмисне спричиняють ДТП, щоб примусово зупинити велосипедистів або мотоциклістів.

2. Порушення права на захист та правові гарантії.

Ми фіксуємо такі порушення законодавства з боку працівників ТЦК та СП:

• Позбавлення права на правовий захист. Працівники ТЦК та СП не допускають адвокатів до затриманих осіб, перешкоджаючи їм скористатися своїми законними правами.
• Приховування інформації про затриманих громадян. Родичі та правозахисники не можуть отримати інформацію про місце перебування затриманих, що є прямим порушенням прав людини.
• Недопущення представників Уповноваженого ВРУ з прав людини. Через недопуск вони не можуть здійснювати контроль за дотриманням прав затриманих, що перешкоджає ефективному захисту громадян.
• Примусове підписання документів. Є численні свідчення, що людей змушують підписувати повістки або інші документи без роз’яснення їх змісту та правових наслідків.
• Затримання без належних підстав. Відомі випадки, коли мобілізаційні заходи застосовувалися до осіб, які мають законні підстави для відстрочки або взагалі не підлягають мобілізації (студенти, люди з інвалідністю, громадяни, що доглядають за важкохворими родичами тощо).

Системність та масштабність цих порушень потребують термінових рішень на державному рівні задля забезпечення додержання прав людини в межах мобілізаційного процесу”.

Читайте також: Верховний Суд: мобілізація без проходження ВЛК – не підстава для звільнення з військової служби