60 років тому у Дніпродзержинську встановили пам’ятник знаменитій землячці, яку вшановують у Німеччині

Цей день в історії міста.

Доля Галини Романової
Вона народилася 25 жовтня 1918 року в селі Романкове, була охрещена в місцевій церкві. Її батько та дід працювали ковалями на Дніпровському заводі.

Галина навчалася в семирічній школі № 30, потім у медичному училищі. Вступила до Дніпропетровського медичного інституту. У червні 1937 року її батька звинуватили у приналежності до контрреволюційної організації та розстріляли. Галину Романову як «дочку ворога народу» виключили з комсомолу, але не з медичного інституту.

У 1941 році Галина була студенткою п’ятого курсу. В окупованому Дніпропетровську (сьогодні – Дніпро), згідно з розпорядженням Генерального комісара міста Келлера, продовжували функціонувати деякі навчальні заклади, у тому числі й медичний інститут. Однак, однією з умов, виставлених окупаційною владою для продовження навчання, була згода на роботу в Німеччині.

Здобувши диплом, Галина Романова, разом зі 108 іншими лікарями, вже 1 липня 1942 р. опинилася в Єнському університеті. Там українські лікарі проходили практику та адаптацію до роботи в нових умовах. Їх навчали, як виписувати рецепти за німецькими правилами, працювати з медичним обладнанням тощо. Після практики Галина Романова працювала лікарем в таборах для «остарбайтерів» у Берліні, потім її розподілили у Вільдау, а у грудні 1942 року – в Оранієнбург. Там на військових підприємствах працювали люди із Радянського Союзу, Чехословаччини, Франції, Бельгії, Голландії.

Умови життя молодого лікаря не можна було й порівнювати із жахами таборів. Галина жила на квартирі у господині, мала вільний час… Сьогодні важко сказати, що підштовхнуло її увійти до підпільної антифашистської організації «Інтернаціональна спілка». Галину заарештували 6 жовтня 1943 року, судили та приговорили до страти на гільйотині. Страта відбулася 19 серпня 1944 року. Галині було лише 25 років.

Пам’ятник біля школи
Вже багато років тому вулицю Проектну у центрі міста перейменували на честь Галини Романової. Також у місті є пам’ятник. Він розташований біля перехрестя вулиць Звенигородської та Грушевського (раніше – Бойка та Димитрова).

Його спорудили на гроші учнів школи-інтернату №3 та відкрили 8 травня 1965 року. У різний час біля нього то була пишна клумба, то суха пильна земля. А у вересні 2023 року постамент пам’ятника невідомі вимазали фарбою.

Школа-інтернат давно не існує. Будівлю тепер займають різні приватні фірми. У 60-річний ювілей пам’ятник Галині Романовій стоїть у чистенькому сквері, але виглядає якось по-сирітськи.

Про нещодавно виявлену в Німеччині невідому фотографію Галини Романової «Наш Репортер» писав тут.

Під час підготовки матеріалу було використано інформацію із сайту Центральної бібліотеки Кам’янського.

Галина Денисова

Читайте також: Дивна пара на Дніпробуді: скульптура з історією та втратами