Переговори у Стамбулі між Україною та РФ: підсумки, про що ж домовилися

Обмін полоненими, ймовірність продовження перемовин і розбіжності у підходах.

За матеріалами bbc.com

16 травня у Стамбулі пройшла перша зустріч за одним столом української і російської делегацій від весни 2022 року. Проходила вона за зачиненими дверима. Як повідомляє bbc.com, спілкувалися через перекладача, і на початку зустрічі руки один одному не тиснули.

Незважаючи на різні підходи сторін, ані Україна, ані Росія не назвали перемовини невдалими.
“Загалом ми задоволені результатом і готові продовжувати контакти”, – перші рядки заяви глави російської делегації Володимира Мединського.

Перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця назвав стамбульські переговори “частковим успіхом”. Та й інші члени української делегації не говорили про них як про марну трату часу чи провал.

Про що домовилися, а про що – ні

1. Очікується наймасштабніший з початку війни обмін полоненими – тисячу на тисячу людей. Вже одне те, що тисяча українських родин вже найближчим часом може зустріти з полону своїх рідних, казали українські перемовники, не дає нікому права назвати цю зустріч провальною.

2. Формально сторони домовилися, що переговори між Україною та Росією продовжаться.

Разом з тим не вдалося домовитися про встановлення режиму припинення вогню, і бойові дії тривають.

Розбіжності у підходах до переговорів

BBC.COM так зображує позиції сторін стосовно перемовин:

У баченні Москви вони є прямим продовженням переговорного процесу, розпочатого навесні 2022 року – і тієї ж весни перерваного. Володимир Путін не раз заявляв, що новий мирний процес є можливим лише у вигляді повернення до певного документа, “парафованого” тоді, 2022 року, у Стамбулі українською делегацією. У цій логіці навіть призначення керівником російської делегації на Стамбул-2025 уродженця Черкащини Володимира Мединського, який обіймав цю посаду і три роки тому, є кроком багато в чому символічним.

Українська сторона заявляє, що її представники жодних документів у 2022 році не парафували. Ба більше, той переговорний процес в українській історіографії розглядається як спроба Москви нав’язати Києву обговорення умов капітуляції України: саме так тут трактують вимоги Росії обмежити чисельний склад і номенклатуру озброєнь української армії, відмовитися від військової співпраці з західними партнерами і від наміру вступити до НАТО. Отож, повертатися до тих переговорів у Києва немає ані найменшого бажання.

Що буде далі?

Вплинути на нинішню диспозицію, на думку bbc.com, можуть як мінімум два фактори:
– загроза посилення санкцій проти Росії, яка пролунала від лідерів Великої Британії, Німеччини, Польщі та Франції за результатами їхнього візиту до Києва минулими вихідними: саме вона запустила процес, який в результаті привів до нинішніх стамбульських переговорів.

– позиція Президента США Дональда Трампа.

До речі, у матеріалах провідного німецького видання https://www.dw.com зазначається, що 16 травня, в день перемовин української і російської делегації у Стамбулі, Президент США Дональд Трамп зробив заяву. Він повідомив, що хоче якнайшвидше зустрітися з главою російської держави Володимиром Путіним. На думку американського лідера, у мирних переговорах щодо України не буде досягнуто значного прогресу без подібної особистої зустрічі.

Підготував до публікації Ігор Кузьминський