Реформа старшої школи: які зміни чекають на учнів

З 1 вересня 2027 року українська старша школа зазнає кардинальних змін. Учні отримають можливість обирати профілі навчання та предмети / курси, орієнтуючись на власні інтереси та майбутню професію.

У Міністерстві освіти і науки роз’яснили, в чому полягає реформа та чого очікувати майбутнім старшокласникам.

Після завершення дев’ятого класу кожен учень стоятиме перед вибором, який визначить його подальшу освітню траєкторію:

• Вступ до академічного ліцею: цей шлях ідеально підходить для тих, хто планує продовжити навчання у закладах вищої освіти. У ліцеях учні матимуть змогу не лише обрати профіль навчання, а й комбінувати предмети як у межах профілю, так і поза ним. Це дозволить  зосередитися на дисциплінах, що є ключовими для майбутньої спеціальності або просто викликають інтерес.
• Вступ до професійного або фахового коледжу: цей варіант орієнтований на тих, хто прагне швидше здобути практичну спеціальність та інтегруватися у ринок праці. Навчання у коледжі поєднує здобуття загальної середньої освіти з набуттям конкретних професійних знань та навичок.

Чому ліцеї стануть відокремленими та як це вплине на вибір предметів?

Щоб забезпечити широкий вибір профілів і предметів, академічні ліцеї потребуватимуть достатньої кількості учнів на паралелі. Це дозволить формувати більше навчальних груп і, відповідно, пропонувати різноманітніші освітні курси. Більша кількість учнів також сприятиме ширшому колу спілкування та розвитку.

Саме тому ліцейні класи (10–12) будуть організовані в окремих закладах освіти. На думку МОН, такий підхід має низку переваг:

• Краща адаптація до потреб учнів: відокремленість ліцеїв дозволить глибше враховувати психологічні та освітні особливості старшокласників.
• Гнучкість освітнього процесу: з’явиться можливість впроваджувати курси за модульним принципом (наприклад, тривалістю кілька місяців, а не цілий рік).
• Навчальні групи: замість сталих класів, де учні навчаються з тими ж підлітками весь рік, буде змога організовувати змінні групи. Це забезпечить різноманіття у навчанні та спілкуванні.
• Достатня інфраструктура: відокремлені ліцеї матимуть необхідні приміщення для створення великої кількості груп, що гарантує широкий вибір предметів і курсів.

Що робити, якщо вибір профілю виявиться невдалим?

Реформа передбачає так званий “адаптаційний” десятий клас. Протягом цього року учні матимуть час звикнути до нового освітнього середовища та обраного профілю. Якщо виявиться, що профіль не відповідає їхнім очікуванням або інтересам, вони матимуть змогу змінити свій вибір на 11-й та 12-й класи. Це мінімізує ризики неправильного вибору та дає можливість скоригувати освітню траєкторію.

Доступність ліцеїв: підвезення та пансіони

При плануванні мережі ліцеїв враховується їхня доступність для учнів. Максимальна відстань не повинна перевищувати 30 км, а в більшості випадків становитиме 10–20 км. Важливо, що ліцеї не матимуть закріпленої території обслуговування, що розширює вибір для школярів з різних населених пунктів.

Підвезення учнів до академічних ліцеїв буде організовано, і місцева влада несе відповідальність за його організацію та оплату. У виняткових випадках, коли відстань до ліцею перевищуватиме 30 км, при закладах створять пансіони.

Що буде з 1–9 класами?

Школи, що працюють за форматами 1–9, 5–9 або 1–4 класи, продовжать свою діяльність у звичному режимі. Початкові школи залишаться максимально наближеними до місць проживання учнів, як це і є зараз.

Чому реформа старшої школи потрібна саме зараз?

Реформа “Нова українська школа” (НУШ) не є разовою ініціативою, а закріплена законодавчо і триває вже 8 років. “Профільна” – лише один з її етапів. Зміни розпочалися у початковій школі у 2018 році, нині тривають у 5–7 класах, і вже з 2027 року торкнуться старшої школи.

Чому, на думку МОН, реформа потрібна?

1. Скорочення розриву в якості та доступності освіти: Міжнародне дослідження якості освіти PISA–2022 виявило значний розрив у рівні знань між учнями з міст та сіл. Реформа має на меті вирівняти ці показники, надаючи рівні можливості всім учням.
2. Адаптація до динамічного ринку праці: технологічний прогрес постійно змінює ринок праці, створюючи нові професії та оновлюючи вимоги до існуючих. Школа повинна готувати учнів до майбутнього, надаючи їм актуальні знання та навички.
3. Оновлення освітнього процесу: навчальні програми, технічне оснащення та методики викладання потребують постійного оновлення, щоб відповідати сучасним викликам та потребам учнів.

Джерело: МОН

Читайте також:

У “Дії” запустили новий сервіс для бізнесу

«Таткова майстерня» – новий цікавий гурток для хлопчиків у Кам’янському

Розарій в Кам’янському планують відкрити для відвідувачів на початку червня