Історія бібліотек у Кам’янському. Де була перша

Сьогодні, 30 вересня, відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Ми вирішили зібрати інформацію про розвиток мережі книжкових зібрань у нашому місті.

Гіпотеза
За давніх часів зібрання книг були насамперед при церквах, особливо при тих, де відкривалися школи. До будівництва Дніпровського металургійного заводу адміністративний центр нашого регіону був у селі Романкове (з 1787 до 1889 р.). Там розташовувалися: волосна управа, магазини, постоялі двори. Резонно там шукати і першу бібліотеку. Тим більше, що, за даними історика Олександра Слонєвського, з 1792 року в Романковому діяла Свято-Успенська церква. Вона була на сучасній вулиці Тритузній, в районі колишнього таксопарку. Відомо, що у Романковому була і церковно-парафіяльна школа. Ось тільки документів із згадкою про бібліотеку наразі не знайдено.

Цікаві факти
Перша документальна згадка про діючу на території сучасного міста Кам’янське бібліотеку датується 1897 роком. Знаходимо її в книзі «Описание Днепровского завода Южно-Русского Днепровского Металлургического Общества», яка вийшла у 1908 році. Тут йдеться, що в будівлі Головної контори (містяни зазвичай називають її заводоуправлінням) були декілька кімнат, спеціально відведених під так звану Бібліотеку службовців. На момент видання «Описания…» книжкове зібрання вже нараховувало понад 7 тисяч томів книг та журналів (вітчизняних та закордонних). Право користуватися бібліотекою мали лише штатні службовці заводу. Усі вони сплачували внески, і на ці гроші для бібліотеки купувалися нові надходження. У бібліотеки було 5 завідувачів. Посада ця була виборна. Завідуючого обирали на термін до одного року.

У книзі описується будівля заводоуправління, що побудована у 1899 році. Ми можемо побачити її на площі Ясюковича. І мало хто знає про першу заводську контору, яка була просто на території виробництва. Про цікаву історію цієї будівлі ми також дізналися від Олександра Слонєвського. Він також поділився фотокарткою.

Ось ця симпатична двоповерхова будівля була найпершою заводською конторою. Тут починали збирати заводську бібліотеку. Детальніше про історію будівлі дивіться тут.

Згідно з «Описанием Днепровского завода…» у Народної аудиторії (сьогодні – будівля театру), що збудована у 1900 році, також була бібліотека.

До 1910-х років, за даними Олександра Слонєвського, усі навчальні заклади у Кам’янському (заводське училище, гімназії, школи, релігійні товариства та благодійні заклади) вже мали свої бібліотеки.

Були й приватні зібрання книг. Одне з них розташовувалася на Цирковій (або Базарній) площі – територія біля колишньої головної прохідної заводу. За даними О. Слонєвського, йдеться про бібліотеку та читальню Нахмана Біленького. Плата за одну книгу там складала 25 копійок на місяць для учнів та 15 копійок – для робітників Дніпровського заводу. Для порівняння: буханець хліба вагою в 2 кг тоді коштував 5 копійок; кілограм сала – 50-60 копійок; костюм чоловічий – 10-18 рублів (ціни взято з книги «Кам’янські етюди у стилі ретро» історика Наталії Буланової).

Короткий бібліотечний хронограф
– 1934 р. відкрилася міська бібліотека на вул. Заваріхіна (нинішній проспект Свободи), де працювали 4 бібліотекарі, у 1939 р. їй присвоїли ім’я Т. Шевченка;

– 1942-43 рр. в окупованому Кам’янському працювала міська бібліотека;

– 1952 р. міська бібліотека переїхала до нової будівлі на вул. Сировця, 14 (нинішній проспект Шевченка). Спочатку займала лише центральну частину першого поверху. Праворуч була бібліотека коксохімічного заводу. Зліва – взуттєвий магазин. Пізніше замість магазину відкрили читальний зал. Саме цей біло-блакитний будинок зі шпилем у центрі міста насамперед асоціюється у багатьох городян зі словом «бібліотека»;

– технічні бібліотеки були на всіх промислових підприємствах Дніпродзержинська, а зібрання художньої літератури – у їхніх палацах культури та клубах;

– у 1979 році у місті була створена Централізована бібліотечна система, та бібліотека ім. Т. Шевченка набула статусу центральної, стала організаційним та методичним центром для всіх бібліотек міста;

– у 1990-ті роки один за одним закривалися палаци культури, у невідомому напрямку зникали їхні книжкові фонди. Але центральна бібліотека та основні районні вистояли;

– 2001 року бібліотека ім. Шевченка отримала грант Посольства США «Інтернет у публічних бібліотеках» у розмірі 100 тис. грн. Бібліотекарі не лише самі освоїли комп’ютер, а й стали безкоштовно навчати цієї премудрості бажаючих, відкрили Інтернет-центр. Поступово бібліотеки замінили собою палаци культури, що пішли в небуття. Тепер тут збираються клуби за інтересами, читають лекції, проводять виставки та майстер-класи. У центральній бібліотеці навіть утворився власний невеличкий музей та картинна галерея;

– з початком війни, у лютому 2022 р., центральна бібліотека певний період працювала цілодобово. Сюди приходили кам’янчани, котрі боялися залишатися вдома. У підвалі бібліотеки ховалися під час повітряних тривог. Разом читали, дивилися фільми, знаходили розраду у спілкуванні. На столах читального залу волонтери кроїли білизну для військових. Тут і досі проводяться благодійні ярмарки та інші культурні заходи на підтримку ЗСУ.

Для всіх розумних і добрих справ двері бібліотек Кам’янського завжди гостинно відчинені. Побажаємо працівникам бібліотек здоров’я, миру, нових цікавих проектів та заробітку, гідного їхньої праці.

Галина Денисова, Ігор Кузьминський

Читайте також: Юність лівого берега міста Кам’янського/Дніпродзержинська – перший будинок