Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: знайомий куточок міста 50 років тому

Справи іншої зими.

Ця фотографія такого ж, як сьогодні, зимового дня досить відома, вона часто потрапляє в добірки історичних знімків нашого міста. На ній зображено площу біля пам’ятника «Прометей». Придивимося до неї уважніше разом із краєзнавцем Віталієм Івановичем Шрамком.

Прикмети часу
Визначимося, в якому році було зроблено знімок. Віталій Іванович вважає, що фотографували не раніше 1974 року. Тоді розпочалася реконструкція території навколо пам’ятника та формування скверу у тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні. Землю довкола вже явно розрівняли, але ще немає дерев та кущів. А в нижньому правому кутку знімка проглядається залишок старої огорожі скверу.

Ліворуч видно історичну двоповерхову будівлю (сьогодні – Гімназичний проспект, 2), що фігурує на багатьох фотографіях. І поряд із нею – автобус ЛАЗ. Такі автобуси обслуговували міські маршрути саме у 1970-ті роки. Коли почалася активна забудова та заселення Лівого берега, ЛАЗи замінили на більш місткі жовті «Ікаруси».

Магазини, які запам’яталися
Про саму будівлю теж варто сказати кілька слів. На пам’яті Віталія Івановича Шрамка, у 1970-х роках тут працювали три магазини: гастроном, магазин культтоварів «Ліра» (посередині) та молочний магазин. Продуктові магазини існували без змін кілька десятків років. А ось частину простору культтоварів деякий час займав зоомагазин. Тут продавали птахів, рибок, хом’ячків та корми для цієї живності. Пізніше в магазині «Ліра» торгували магнітофонами, програвачами та вініловими платівками для них, музичними інструментами та нотними зошитами, навіть авторучками (це ті, які мали внутрішній резервуар для чорнила) та іншими «культурними» товарами.

Куточок міста, що змінився невпізнанно
Найпомітніша прикмета тих часів – кінотеатр «Слава». Його збудували у 1914 році і назвали «Ампір», у 1920-х роках перейменували на «Змичку» (на честь проголошеної тоді змички міста та села). «Славою» кінотеатр назвали вже після Другої світової війни. Ось він, у центрі, на задньому плані. Віконечка його кас виходили просто надвір. «Слава» мала двоє воріт. У ті, що праворуч, входили перед сеансом. Там був невеличкий двір. З нього потрапляли у фоє. Тут часто, особливо перед вечірніми сеансами, грав духовий оркестр і навіть виступала співачка. Виходили після сеансу через ворота, які видно ліворуч.

Праворуч від «Слави» був міський радіовузол, розміщений у колишньому лютеранському храмі. Його трохи видно за основою колони пам’ятника «Прометей».

Віталій Іванович згадав, що біля радіовузла на тротуарі довгий час працював кіоск, де заправляли ампули кулькових ручок. Коли вони тільки з’явилися у 1950-х роках, то були багаторазовими. Такі ручки давали досить товсту, однорідну лінію і мали звичай протікати, заливаючи густою пастою вміст сумок, портфелів та кишень. Заправляти ампули для кулькових ручок припинили у 1960-х роках, коли стрижні навчилися робити досконалішими.

Біля радіовузла, ближче до площі Леніна (сьогодні – майдан Героїв), була аптека. Її пам’ятаю і я. Аптека була старовинна на вигляд і дуже атмосферна. Тільки тут я бачила у продажу живих п’явок. На прилавку стояли великі банки з водою, і в них звивалися ці малосимпатичні створіння. На фотографії аптеки не видно. Будівля була невелика. Пам’ятник загороджує її.

Майже одразу від кінотеатру починався Базарний узвіз, що йшов до старої прохідної металургійного заводу.

Всі ці будинки були знесені на початку 1980-х років у зв’язку з масштабною реконструкцією та будівництвом на металургійному комбінаті. Сьогодні на місці старого кінотеатру, вузла зв’язку та аптеки стоять поліклініка та інженерний корпус «Каметсталі».

На жаль, не вдалося знайти інформацію про автора знімка та дізнатися, хто з краєзнавців першим його опублікував у мережі. Цікаво, що існують дві практично однакові фотографії, зроблені одночасно. На них видно різні деталі міського пейзажу.

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: пам’ятаєте ялинку біля театру?