Де тепло? Відповіді на одне з найактуальніших питань для багатьох мешканців Кам’янського і не тільки

Пропонуємо тези інтерв’ю з Дмитром Губським, заступником міського голови з питань ЖКГ.

Інформацію було надано виданню sobitie.com.ua (опубліковано 03.02.2026). Проте редакція «Нашого Репортера» не має сумніву, що вона буде актуальна і для нашого читача.

Для більшої зручності публікуємо основні тези (весь текст – за цим посиланням):

– Не є новиною, що ворог б’є по критичній інфраструктурі міст, що ситуація з опаленням складна у багатьох населених пунктах, і наше місто – не виняток.
Будь-яка нештатна зупинка теплопостачального підприємства, пов’язана з перебоями в енергетиці (а лише за останні два тижні таких було чотири, а від початку опалювального сезону – ще більше. – Прим. ред.) призводить до аварійних ситуацій на зовнішніх та внутрішньобудинкових мережах системи опалення.

– Теплозабезпечення правобережної частини міста з радянських часів було розроблена так, що основне теплогенеруюче підприємство розташоване у низині й через низку насосних станцій «штовхає» теплоносій у верхні райони. Перепад висот у деяких випадках сягає близько 100 метрів.
Що відбувається, коли внаслідок ворожого удару або непередбачуваного блекауту аварійно вимикається світло? Передусім зупиняються насосні станції. Так, вони обладнані генераторами, ми це зробили завчасно, але запуск обладнання такої потужності все одно потребує часу. І це критично. Навіть короткочасної зупинки достатньо для виникнення гідравлічних ударів, які руйнують систему ЦО. Вода під дією сили тяжіння йде вниз. У нашому випадку, зі складним рельєфом міста, вона всією вагою тисне на труби, які можуть не витримати навантаження. Це найпростіше пояснення того, що таке гідроудар, і з чим комунальники цієї зими стикаються постійно.

– Для повернення тепла елементарно потрібні час та робочі руки. Умовному слюсарю треба фізично потрапити у підвал або на горище будинку, щоб запустити систему. Тому це займає стільки часу. Нажаль. А ще є пошкодження на зовнішніх мережах. Ще раз наголошу: війна – це форс-мажор, і ми в режимі реального часу вирішуємо весь комплекс проблем. І не лише ми – подібна ситуація у багатьох містах. Ми бачимо кількість будинків, де виникла проблема з ЦО, люди працюють, але, погодні умови та час – не на нашому боці. І це треба розуміти.

– Для захисту енергосектору ще з 2022 року міська влада у тісній співпраці з енергетиками зробила чимало. Зі зрозумілих причин наразі ми не можемо говорити про місця чи локації, де проводились відповідні роботи, від себе зазначу, що все було б набагато гірше, не зроби ми цього у свій час. Обов’язково проінформуємо громаду, щойно війна завершиться.

– Ні для кого не секрет, що кадровий голод в Україні відчувається дедалі більше, а черги охочих працювати в таких умовах, як комунальники, немає (при -18°C сидять у мокрій ямі, ремонтуючи розірвані труби, або відновлюють розбомблені трансформатори на крижаному вітрі, щоб повернути тепло у домівки).

– За вікном війна, енергосистема постійно страждає від ворожих ударів. Кам’янське проходить найскладніший опалювальний сезон за всю свою історію. Ми добре бачимо кількість заявок та знаємо, де наразі немає тепла. Прошу мешканців поставитися до ситуації з розумінням, усі ваші звернення у обов’язковому порядку буде опрацьовано. Люди працюють – не у фейсбуці, а в реальних надскладних умовах. Це також у своєму роді герої, однак іншого фронту.

Джерело – sobitie.com.ua

Підготував до публікації Ігор Кузьминський