Цей день в історії міста: 21 лютого 1969 року було відкрито ЦУМ

Документального підтвердження дати немає. Достеменно відомий тільки рік відкриття магазину. Серед краєзнавців є думка, що дата відкриття – саме 21 лютого. Згадаймо, як виглядав магазин. Кожне покоління кам’янчан має свої спогади про нього.

Універмаг звели на місці старої будівлі парового млина (власником на початку ХХ століття був мешканець Кам’янського Михайло Вол). На фото – той самий паровий млин у 1960-ті роки (джерело: книга «Кам’янське та його околиці в середині ХVIII – на початку ХХ ст. Топонімічний словник» / Укладачі Самойленко О. М., Кравцова Л. А./ /Під наук. ред. Буланової Н. М.):  

Спочатку магазин був двоповерховим. Попереду була величезна скляна вітрина з манекенами та кольоровим підсвічуванням. Її оновлювали на свята. У величезному склі відбивалися нова будівля міськвиконкому та пам’ятник Дзержинському, встановлений у 1967 році.

На фото: “Новий універмаг”, 1973 р. (автор – Олег Кравцов)

Офіційно магазин називався «Центральний універмаг», але в місті його швидко охрестили «новим універмагом». А «старим універмагом» почали називати триповерховий магазин на проспекті Леніна (сьогодні – Свободи), відкритий у 1963 р. Сьогодні він називається ТЦ «Райдуга».

Хто пам’ятає, як розташовувалися відділи в «новому універмазі»?

На першому поверсі, за вітриною, продавали музичні інструменти, програвачі та вінілові платівки до них. Цілий відділ був присвячений фотосправі. Посередині магазину були відділи спорттоварів, канцелярського приладдя, взуття та іграшок.

У 1970-ті роки останній цікавив мене найбільше. На полицях праворуч була виставка м’яких іграшок і, як на першотравневій трибуні, стояли ляльки. На полицях ліворуч були настільні ігри, кубики, конструктори, діапроєктори та діафільми. У цьому ж відділі продавалися дитячі візочки, манежі та повітряні кульки.

На фото: один з відділів “нового універмагу”, 1973 р. (автор – Олег Кравцов)

Біля дальньої стіни магазину було виставлено побутову техніку – телевізори, холодильники, магнітофони та пральні машини.

Поруч, у лівому дальньому кутку, було кафе, відгороджене декоративними ґратами. Саме біля цих ґрат із середини листопада до середині січня працював відділ ялинкових прикрас, блиск і мерехтіння якого притягували дітлахів. Учні 16-ї школи після уроків йшли подивитися на його полиці.

Під сходами на другий поверх була граверна майстерня. У маленькій скляній загорожі весь час горіло світло, і матер із окуляром на одному оці сидів, схилившись над роботою.

На другому поверсі були відділи галантереї, тканин, одягу, продавалися білизна, рушники, посуд, парфумерія та косметика. А ще був великий відділ подарунків та сувенірів. Майже такий цікавий, як відділ іграшок.

На фото: сувенірний відділ, 1973 рік (автор – Олег Кравцов)

На фото: відділ побутової техніки ЦУМу з архіву Олега Кравцова

Поруч був відділ, в якому оформлювали кредити на купівлю товарів. Це називалося «взяти товар на довідку». Для такого кредиту потрібно надати довідку з місця роботи про розмір заробітної плати.

1990-ті роки відчутно потріпали «новий універмаг». Протікав дах, іноді воду збирали на першому поверсі. У 2011-12 роках магазин змінився до невпізнаваності та помолодшав. Йому додали 2 поверхи, автоматичні двері, ескалатори та почали називати торгово-розважальним комплексом «ЦУМ».

Яким запам’ятався магазин вам, дорогі читачі? Які пам’ятні покупки ви радісно несли із нього додому? Поділіться спогадами.

Галина Денисова

І ще цікаві світлини

На фото: Микола Тимофійович Семенов, перший директор ЦУМу (1969 – 1983). Фото надано редакції родиною М. Т. Семенова

На фото: реконструкція, 2011 рік (з архіву Віктора Куленка)

Фото на заставці: «Новий універмаг», 1982 р., автор Яків Олексійович Куценко

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: весілля, салон «Щастя» та ін.