Петиція до Уряду від батьків учнів з проханням призупинити реформу (впровадження ліцеїв та гімназій) набрала 25 тисяч підписів

Вказане звернення на сайті КМУ було зареєстроване 19 лютого 2026 року. За 21 день петицію підтримало понад 25,5 тисяч чоловік.

Що не влаштовує громадян (тези з петиції, повний текст – тут):
Ті, хто підтримав звернення, вважають:
– запропонована урядом реформа старшої школи ускладнює доступ до освіти тисячам українських школярів;
– в умовах воєнних дій така реформа створює реальні ризики руйнування освіти в громадах;
– без урахування реальних ситуацій на місцях ця реформа призведе до того, що багато громад залишаться без старших класів. Це змусить дітей їздити до інших населених пунктів, що негативно впливатиме на їхній фізичний, емоційний стан та якість освітнього процесу;
– можливість продовження навчання у 10–11 класах у своїх закладах освіти у всіх громадах обмежується. Це ускладнює реалізацію права на завершення повної загальної середньої освіти за місцем навчання та проживання.
Що просять в петиції:

Суть нововведень (для балансу думок:
точка зору тих, хто підтримує реформу)

Буквально за день до того, коли реєструвалася вищезгадана електронна петиція на спеціалізованому сайті, де роз’яснюється зміст реформ Нової Української Школи, з’явилася публікація (повний текст – тут), яка торкається саме цього аспекту.

Її автори, навпаки, виступають проти можливого відкладення чи скасування вказаної реформи. Тож їхні думки (теж тезисно):

– За словами Надії Кузьмічової, заступника міністра освіти, реформа профільної школи, яка повноцінно стартує з 2027 року, має на меті розв’язати головну проблему сучасної освіти – перевантаженість учнів другорядними предметами та відсутність фокуса на професійному самовизначенні. Це зміна парадигми від “навчити всього” до “навчити вчитися в обраному напрямі”.

– Реформа профільної середньої освіти базується на розмежуванні навчання в ліцеї на два ключові етапи: адаптаційний цикл (10 клас, на цьому етапі кількість обов’язкових для всіх предметів ще залишається досить високою, що забезпечує міцний загальноосвітній фундамент) та профільний цикл (11–12 класи, глибоке занурення у профіль).

– Що мають зробити громади вже зараз?
Успіх реформи залежить від оперативності місцевої влади. Постанова та дорожня карта визначають чіткий перелік дій для засновників закладів освіти:
• Затвердити мережу: рішенням сесії необхідно остаточно визначити, які заклади стануть ліцеями, а які – гімназіями.
• Реорганізація: провести всі необхідні юридичні та організаційні дії з тими закладами, які з 1 вересня 2027 року не матимуть статусу ліцею.
• Комунікація з батьками: громади зобов’язані завчасно повідомити батькам теперішніх 9-класників варіанти продовження навчання.

Від редакції. Теза прибічників нововведень (вони вважають, що це реформа, тобто зміни на краще), що слід відходити від системи “навчитися всього” до “навчити вчитися в обраному напрямі” має свій сенс.

Водночас не можна ігнорувати і той факт, в які стислі терміни вказана петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів. Це свідчить про те, що порушене питання, як мінімум, потребує уваги, додаткового вивчення та роз’яснення.

Тож чекаємо на публічну відповідь урядовців і стежимо за темою.

 

Ігор Кузьминський