Сталеве братерство: ветерани Каметсталі та ОГЗК обмінялися досвідом побудови «місця сили»

Провадити ветеранську політику руками самих ветеранів – це не просто гасло, а реальна стратегія Метінвесту. Днями хаб «Сталеві» знову став майданчиком для масштабного обміну досвідом між ветеранськими спільнотами кам’янських та криворізьких підприємств компанії. Мета зустрічі – випрацювати найбільш дієві механізми адаптації захисників у великому промисловому середовищі.

Зустріч активістів підприємств розпочалася по-чоловічому стримано, але з тими особливими палкими вітаннями, завдяки яким одразу розумієш: ти серед своїх. За ініціативою самих захисників п’ятнадцять ветеранів-гірників приїхали на Каметсталь, щоб на власні очі побачити, як працює ветеранський хаб. Говорили щиро та по суті: про реальні програми підтримки, формати роботи хабу та ті практичні рішення, що допомагають ветеранам не просто вийти на зміну, а впевнено інтегруватися у виробниче життя та відчути опору в колективі.

Ветеран війни Володимир Золотарьов, начальник автоколони автомобільного цеху Північного ГЗК:

– Головна мета нашого візиту – знайти найкращі шляхи для об’єднання ветеранів та ветеранок ГЗК. Ми багато чули про успішний досвід кам’янчан, зокрема про роботу простору «Сталеві», тож приїхали побачити все на власні очі. Такі хаби критично важливі: це місце сили, де кожен відчуває підтримку та розуміння побратимів. Враження неймовірні – тут створені всі умови як для реабілітації, так і для щирого спілкування. Це справді відчувається як «батьківський дім», де всі свої. На знак початку довгого шляху нашої міцної дружби ми обмінялися підписаними прапорами та поповнили колекцію хабу новими бойовими шевронами.

Ветеран війни Андрій Сербін, підручний сталевара конвертерного цеху Каметсталі:

– Зустріч пройшла на відмінно. Ми поділилися всіма напрацюваннями, а колеги відповіли такою ж щирістю та відвертістю. Попереду – постійний обмін досвідом і нові спільні проєкти. Найцінніше те, що криворізькі побратими не хочуть зупинятися на досягнутому; вони заряджені робити життя ветеранів кращим, і цей драйв до розвитку надихає. Ми також почерпнули для себе чимало корисного, особливо в питаннях адаптації захисників на виробництві та їхньої інтеграції у цивільне життя. Такий досвід – безцінний.

За перший рік своєї роботи ветеранський простір «Сталеві», що з’явився завдяки підтримці благодійного фонду Героя України Сергія Волинського та партнерству з Метінвестом, став для наших захисників чимось набагато більшим, ніж просто офісом. Це місце, де врешті можна «зняти бронежилет з душі» та відкрито говорити про пережите серед своїх. Тут побратими збираються не лише для щирих розмов за кавою, а й для навчання та пошуку нових шляхів самореалізації, доводячи: життя після фронту не просто триває, воно набуває нової якості.

Для тих, хто відновлюється після поранень, у хабі створили сучасну зону фізичної реабілітації. Сучасні тренажери та комфортні умови допомагають воїнам крок за кроком повертати силу та впевненість, перетворюючи простір на справжню точку опори, де народжуються сміливі плани на майбутнє.

Наталя Романова, фахівець з військового обліку – координатор роботи з ветеранами Інгулецького ГЗК:

– Враження від зустрічі неймовірно теплі. Ми давно прагнули побачити на власні очі, як тут організовано простір для ветеранів, і побачене нас надихнуло. Хаб комфортний, сучасний і максимально функціональний. Та найцінніше – це відкритість побратимів. Хлопці діляться кожною деталлю, бо розуміють: у підтримці ветеранів дрібниць не буває. Це був яскравий і щирий обмін досвідом, який дав нам багато нових ідей. Вийшло справжнє душевне перезавантаження, і ми впевнені – це лише початок нашої співпраці.

Візит запам’ятався і зворушливою зустріччю бойових товаришів, яка стала символічним підтвердженням міцної ветеранської єдності. Цього дня знову перетнулися шляхи побратимів із 23-ї бригади – монтера колії цеху ремонтів УЗТ Каметсталі Олега Кучеренка та помічника машиніста тягового агрегату Північного ГЗК Сергія Мартиненка.

Ветеран війни Сергій Мартиненко:

– Щиро дякую за таку теплу та гостинну зустріч. У хабі почуваюся як удома – будь-яку напругу тут як рукою знімає. Ми з Олегом пройшли пліч-о-пліч одну бригаду, один батальйон. Востаннє бачилися під Очеретиним взимку 2024-го, а сьогодні завдяки хабу «Сталеві» знову тиснемо один одному руки. Емоції переповнюють. Звісно, спогади про війну важкі, але ми згадали наших хлопців, перебрали в пам’яті спільні моменти. Впевнений, що ми у Кривому Розі також облаштуємо гідний простір і вже чекаємо кам’янських побратимів у гості. Наша зустріч точно не остання!

Зустріч завершилася пішою мандрівкою крізь час – історичною частиною Кам’янського. Архітектурні перлини Верхньої колонії, зведені понад століття тому завдяки металургійному гіганту, пам’ятники місцевих майстрів та історії про видатних постатей, чиї долі переплелися з містом і комбінатом, викликали у гостей щире захоплення. Особливою зупинкою став Музей історії міста, де ветерани відвідали експозицію «Україна. Ціна свободи» – виставку, що нікого не залишила байдужим. Наприкінці прогулянки гірники щиро запросили побратимів-металургів до себе на гостину, аби відкрити їм залізний характер Кривого Рогу.

Марія Чумаченко, провідний фахівець з адаптації ветеранів Каметсталі:

– Каметсталівці першими почали кликати до себе ветеранів з інших підприємств Метінвесту, адже ми вміємо не тільки працювати «на повну», але й відпочивати, пізнавати нове. Пройтися разом з колегами та новими друзями рідним містом, показати його індустріальну міць – це надихає. Впевнена, попереду у нас багато цікавих зустрічей і хороших подій!