Гострі кишкові інфекції у дітей: як розпізнати, діяти та не нашкодити

З приходом тепла кількість цих захворювань традиційно збільшується.

За маленькими дітьми особливо складно угледіти. І ось маємо букет неприємних симптомів. Хвороба дитини – завжди стрес для родини. Тож, сподіваємося, що пояснення дитячого лікаря-інфекціоніста Людмили Шевчук (Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Кам’янське) допоможе батькам не розгубитися.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) належать до найчастіших причин звернення до педіатра. У більшості випадків (до 70–90%) хвороба має вірусну природу і специфічне лікування не потрібне. Основою терапії є регідратація (відновлення втраченої рідини та солей) та підтримувальний догляд.

Що таке гостра кишкова інфекція?
Це група захворювань, що проявляються:
– діареєю (≥3 рідких випорожнень на добу);
– блюванням;
– болем у животі;
– підвищенням температури тіла.
Найчастіші збудники у дітей – віруси (ротавірус, норовірус, аденовірус). Бактеріальні інфекції трапляються рідше, однак можуть мати тяжчий перебіг.

Головний ризик – зневоднення (дегідратація)
Найнебезпечніше при ГКІ не сама інфекція, а швидка втрата рідини та електролітів, особливо у дітей раннього віку.

Ознаки, що потребують термінового звернення до лікаря:
– відсутність або значне зменшення сечовипускання (6–8 годин і більше);
– сухість слизових оболонок, відсутність сліз при плачі;
– запале велике тім’ячко (у немовлят);
– виражена млявість, сонливість або різке збудження;
– неможливість напоїти дитину через повторне блювання;
– домішки крові у випорожненнях;
– ознаки тяжкого зневоднення (запалі очі, холодні кінцівки, тахікардія).

Золотий стандарт лікування – оральна регідратація (багато пити)
Основна мета – відновлення втраченої рідини та солей.
Використовуються лише аптечні оральні регідратаційні розчини (ОРС).
Випоювання проводиться часто, але малими порціями (по 5–10 мл кожні 5–10 хвилин).
При легкому та помірному зневодненні лікування можливе вдома під наглядом лікаря.

Харчування:
Грудне вигодовування – обов’язково продовжувати;
Звичайне харчування за віком – не припиняти (уникати лише жирної та дуже солодкої їжі).

Медикаментозна терапія:
Антибіотики неефективні при вірусних інфекціях і призначаються лише лікарем за чіткими показаннями.
Препарати, що зупиняють діарею (на основі лопераміду): КАТЕГОРИЧНО ПРОТИПОКАЗАНІ дітям. Вони перешкоджають виведенню токсинів.
Кишкові антисептики (наприклад, ніфуроксазид): не діють на віруси. Їх застосування має бути обґрунтованим і здійснюватися виключно за призначенням лікаря.
Сорбенти та пробіотики: можуть застосовуватись як допоміжні засоби, проте не замінюють випоювання.
Цинк (за рекомендаціями ВООЗ): може застосовуватись у дітей до 5 років (дозування та тривалість узгоджуйте з лікарем).

Негайно викликайте 103, якщо:
Дитина не може пити (блювання після кожної спроби).
Є порушення свідомості або судоми.
З’явився висип, який не блідне і не зникає при натисканні. Як перевірити (скляний тест): притисніть до висипу прозору склянку. Якщо крізь скло висип залишається червоним або фіолетовим і не зникає – це критичний симптом!
Сильний, зростаючий біль у животі.

Головне, що потрібно пам’ятати: у більшості випадків ГКІ у дітей мають доброякісний перебіг. Ранній початок правильного випоювання – це запорука одужання без госпіталізації.

У будь-якій незрозумілій ситуації – краще перепитати у професіонала. Зв’яжіться зі своїм сімейним лікарем або педіатром. Бережіть найдорожче!

Джерело інформації: стаття дитячого лікаря-інфекціоніста Людмили Шевчук на сторінці КНП КМР «Центр первинної медико-санітарної допомоги 3» у фейсбуці

Фото на заставці взято із сайту «МАМИН ДОМ»

Галина Денисова

Читайте також: Чи повинен лікар швидкої допомоги одягати бахіли, коли входить до квартири чи будинку пацієнта?