Цей день в історії Кам’янського/Дніпродзержинська: 9 травня 1975 року відкривали монумент Слави

Подія була присвячена 30-річчю перемоги у Другій світовій війні.

Меморіал звели на честь воїнів, які загинули при звільненні нашого міста від фашистської окупації. Висота обеліска становить 25 метрів. Над ним працювали скульптори А. А. та А. І. Зайцеви (батько та син), архітектори А. П. Романенко, В. І. Дубина та А. В. Кримцов.

Вид на монумент Слави, 1976 р. (фото опублікував краєзнавець Віктор Ольгашко)

Краєзнавці розповідають, що за кілька років до зведення звичного нам монумента Слави (принаймні у 1973 році) на цьому самому місці вже стояв невеликий пам’ятник (можливо, навіть кілька пам’ятників). Зберігся відеозапис, на якому його добре видно. Ось скриншот із того відео, опублікований Віктором Ольгашком. Знімали у день визволення міста, 25 жовтня 1973 р.

Знакове місце
Територія, де встановлено пам’ятник Слави (включаючи залізничний вокзал, колишній кінотеатр «Аврора» та саму площу Ангелів Перемоги (раніше – Визволителів), дуже важлива з історичної точки зору.

У далекому 1941 захисники міста вели тут бої з військами вермахту, прикриваючи відхід наших військ на лівий берег Дніпра. Для придушення їхнього опору до міста тоді ввели елітну німецьку дивізію СС «Вікінг».

Пам’ятник сьогодні
29 серпня 2025 року, у День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність країни, монумент був доповнений новою важливою деталлю. Поруч із обеліском відкрили меморіал на честь воїнів, які загинули вже у нинішній війні. На стіні пам’яті розмістили 480 фотографій загиблих кам’янчан. На жаль, з того часу кількість портретів збільшилася.

P. S. Зауважимо, що тему бойових дій та окупації Кам’янського під час Другої світової війни детально вивчають краєзнавці Віктор Ольгашко, Тарас Шульга, Олександр Слонєвський, Людмила Глок.

Фото на заставці: 9 травня 1975 року, відкриття пам’ятника (з архіву Олега Мороза)

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського: секрети вулиці Фруктової (сад Гофмана, пивзавод Дюмлера)