Бронхіальна астма: симптоми, фактори ризику, лікування

Як жити з цим хронічним захворюванням.

Незважаючи на те, що астму неможливо повністю вилікувати, сучасна медицина дозволяє досягти повного контролю над захворюванням, забезпечуючи пацієнтам активне та повноцінне життя без обмежень.

Що відбувається в організмі при астмі?
Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів (бронхів). У людей з астмою дихальні шляхи є надмірно чутливими. Коли вони контактують з певними подразниками, виникає гостра реакція:
• набряк слизової оболонки: внутрішні стінки бронхів набрякають, звужуючи просвіт для проходження повітря;
• бронхоспазм: м’язи навколо дихальних шляхів різко скорочуються;
• надмірне виділення слизу: утворюється густий слиз, який ще більше блокує дихальні шляхи.

Цей комплекс реакцій призводить до нападу астми – стану, коли людині стає важко дихати.

Основні фактори ризику
Точні причини виникнення астми до кінця не вивчені, проте доведено, що вирішальну роль відіграє комбінація генетичної схильності (наявність алергій або астми у родичів) та впливу навколишнього середовища.

Напади астми можуть провокувати:
• алергени: пилові кліщі, пилок рослин, пліснява, лупа та слина домашніх тварин;
• респіраторні інфекції: застуда, грип або інші вірусні захворювання дихальних шляхів;
• подразники у повітрі: тютюновий дим, різкі запахи хімічних речовин, вихлопні гази, забруднене повітря;
• погодні умови: вдихання холодного, сухого повітря або різкі перепади температури;
• фізичні навантаження: астма фізичного зусилля виникає під час або після інтенсивних тренувань;
• емоційний стрес: сильні емоції, плач або навіть гучний сміх можуть спровокувати напад.

Головні симптоми астми
Вони можуть варіюватися від легких до важких, з’являтися епізодично або турбувати постійно.
Класична клінічна картина включає:
• Свистяче дихання: високий свистячий звук під час видиху, який є однією з найхарактерніших ознак.
• Задишка: відчуття нестачі повітря, неможливість зробити глибокий вдих або видих.
• Стиснення в грудях: відчуття важкості або болю в грудній клітці.
• Кашель: особливо виражений вночі, рано вранці або під час фізичної активності.

Сучасні методи діагностики та лікування
Для підтвердження діагнозу використовується спірометрія – тест, який вимірює об’єм і швидкість повітря, що видихається, а також тести на алергени.

Основа лікування бронхіальної астми – це медикаментозна терапія, яка зазвичай доставляється безпосередньо в легені за допомогою інгаляторів. Препарати поділяються на дві основні групи:
• Препарати для швидкого полегшення (бронходилататори): розслаблюють м’язи дихальних шляхів і швидко знімають симптоми під час нападу. Їх використовують «за потребою».
• Препарати для тривалого контролю (базисна терапія): найчастіше це інгаляційні кортикостероїди, які знімають запалення в бронхах і запобігають виникненню нападів. Їх потрібно приймати регулярно, навіть за відсутності симптомів.

Профілактика та стратегія життя з астмою
Ефективний контроль астми – це командна робота лікаря та пацієнта. Щоб мінімізувати ризики загострень, рекомендується:
Підтримувати чистоту в домі, контролювати рівень вологості, мінімізувати контакт з алергенами.
Відмовитися від куріння: як активного, так і пасивного.
Скласти план дій при астмі: разом з лікарем розробити письмовий план, де розписано, які ліки приймати щодня та як діяти в разі погіршення стану.
Вакцинація: щорічне щеплення від грипу та пневмококової інфекції допомагає уникнути важких респіраторних ускладнень.

Важливе зауваження. Ця стаття має виключно інформаційно-освітній характер. Якщо ви спостерігаєте у себе тривалий кашель, свистяче дихання або відчуття нестачі повітря, обов’язково зверніться до сімейного лікаря або лікаря-пульмонолога для обстеження. Самолікування астми є небезпечним і може призвести до життєво загрозливих станів.

Джерело інформації: сторінка Кам’янського міського медичного центру здоров’я та медицини спорту у фейсбуку

Галина Денисова

Читайте також: Алергія на амброзію: симптоми, профілактика, лікування