Контроль за призначенням антибіотиків в Україні посилюють. Що зміниться

Затверджено два нових стандарти застосування протимікробних препаратів – для первинної та спеціалізованої медичної допомоги.

Про це 10 вересня повідомив на своїй фейсбук-сторінці міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Зокрема міністр написав:

“Нові стандарти є частиною системної роботи з протидії антимікробній резистентності – одній із найбільших загроз для сучасної медицини. Неправильне або надмірне використання протимікробних препаратів призводить до того, що мікроорганізми поступово набувають стійкості до них…

Реалізуємо Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року, в межах якої розвиваємо мережу мікробіологічних лабораторій, епіднагляд та інфекційний контроль у медзакладах”.

Чим загрожує стійкість бактерій до антибіотиків
За інформацією міністра, звичайні інфекції стає складніше лікувати, а кількість ефективних препаратів зменшується. Уже зараз у світі одна з шести бактеріальних інфекцій не реагує на лікування антибіотиками.

Для України ця проблема особливо актуальна, зважаючи на війну. Велика кількість тяжких поранень, тривале лікування, повторні медичні втручання та внутрішньолікарняні інфекції збільшують ризик поширення стійких збудників.

Що передбачають нові стандарти
Міністр стверджує, що основний принцип: препарат призначається лише за чіткими медичними показаннями, у необхідній дозі та на оптимальний строк.

“На практиці це означає:
— кожне призначення має бути обґрунтоване в медичній документації або електронній системі охорони здоров’я;
— антибіотик призначається за підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції;
— не можна призначати протимікробні препарати на прохання пацієнта, якщо немає медичних показань;
— у визначених випадках до початку лікування проводиться бактеріологічне дослідження;
— через 48–72 години терапія переглядається і за потреби коригується або припиняється;
— для вибору антибіотиків застосовується класифікація ВООЗ AWaRe, яка поділяє їх на три групи: доступу, спостереження та резерву. Препарати резерву використовуються лише у визначених випадках.

Стандарт для первинної допомоги містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей та передбачає можливість відстроченого рецепта.

Для спеціалізованої допомоги передбачено врахування результатів лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм, контроль призначень клінічними фармацевтами, попереднє погодження застосування антибіотиків резерву та перехід із внутрішньовенного на пероральний прийом, щойно це дозволяє стан пацієнта”, – роз’яснює міністр.

В. Ляшко стверджує, що мета нововведень – зберегти ефективність протимікробних препаратів і забезпечити їх обґрунтоване застосування там, де вони справді необхідні.

Від редакції: що зміниться для пацієнтів
Враховуючи інформацію міністра, можна прогнозувати наступне. У певних випадках бактеріальне дослідження (аналізи) стане обов’язковим перед призначенням лікування. Замість антибіотика широкого спектру дії, терапія буде спрямована суто на визначений мікроорганізм, який провокує запалення.

Нагадаємо, що бактеріологічне дослідження (за наявності направлення від лікаря) входить до переліку безоплатних послуг в програмі медичних гарантій 2026 (і серед амбулаторних, і серед стаціонарних послуг). Повний перелік можна подивитися за посиланням. 

А в аптеках антибіотики вже давно продаються лише за рецептом лікаря.

Джерело інформації: сторінка міністра охорони здоров’я у ФБ Viktor Liashko

Галина Денисова

Читайте також: У Кам’янському завершили капітальний ремонт пологового будинку, – начальник ОВА