Арештували кошти на рахунку: що робити боржнику та як отримати доступ до частини грошей

Сам факт арешту коштів на рахунку не означає, що боржник у всіх випадках повністю позбавлений можливості користуватися своїми грошима. Під час дії воєнного стану законодавство дозволяє користуватися частиною коштів – у межах встановленої суми.

У Міністерстві юстиції роз’яснюють, за яких умов виконавець може накласти арешт на кошти, коли та на яких підставах такий арешт знімається, а також що має зробити боржник, щоб отримати можливість користуватися частиною коштів на арештованому рахунку.

Коли на кошти боржника можуть накласти арешт?

Закон України «Про виконавче провадження» відносить звернення стягнення на кошти та інше майно боржника до заходів примусового виконання рішень.

За виконавчими документами стягнення передусім звертається на кошти боржника в національній та іноземній валютах, а також на інші цінності. Зокрема, це можуть бути гроші на рахунках у банках та інших фінансових установах.

Арешт коштів застосовується для того, щоб забезпечити реальне виконання відповідного рішення. Накладає його державний або приватний виконавець шляхом винесення відповідної постанови.

На які кошти заборонено звертати стягнення?

Законодавство передбачає категорії коштів, на які не може бути звернено стягнення. Зокрема, це гроши на рахунках зі спеціальним режимом використання, а також на інших рахунках, щодо яких закон прямо забороняє звернення стягнення.

Окремо стаття 73 Закону «Про виконавче провадження» визначає виплати, на які не може бути звернено стягнення.

До них, зокрема, належать:

• вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
• компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
• матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
• допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
• одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини;
• допомога при усиновленні дитини та допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• допомога на лікування та допомога на поховання;
• окремі виплати, пов’язані із заподіянням шкоди здоров’ю або втратою годувальника.

Якщо арешт був накладений на кошти, щодо яких закон забороняє звернення стягнення, такий арешт має бути знятий. Водночас закон передбачає й інші обставини, за яких арешт може бути скасований.

У яких випадках арешт із коштів знімають?

Підстави для зняття арешту визначені статтею 59 Закону «Про виконавче провадження».

Серед передбачених законодавством підстав:

• документальне підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти на ньому заборонено законом;
• надходження на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця суми, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів;
• отримання документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане на електронних торгах майно боржника;
• погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечене в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
• отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Зазначений перелік не є вичерпним.

Якщо під час накладення арешту було порушено встановлений законом порядок, арешт із майна боржника знімається на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Якщо банк або небанківський надавач платіжних послуг передасть виконавцю документи, що підтверджують заборону звернення стягнення на кошти, які знаходяться на рахунку, виконавець зобов’язаний зняти з них арешт не пізніше наступного робочого дня після отримання таких документів.

При цьому важливо, яку інформацію про рахунок банк надав виконавцю. Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24 звернув увагу: якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому перебувають кошти боржника, має спеціальний режим використання, дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на такому рахунку та їх подальшого списання не можна вважати протиправними.

Разом із тим боржник має право самостійно надати виконавцю документи, які підтверджують захищений від стягнення характер коштів. Після отримання таких документів арешт із відповідних коштів має бути знятий.

В інших випадках питання про зняття арешту може бути вирішене судом.

Як користуватися арештованими коштами під час воєнного стану?

У період дії воєнного стану боржник, кошти якого заарештовані, має право користуватися частиною грошей на одному поточному рахунку.

Протягом календарного місяця можна використовувати суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Держбюджетом на 1 січня поточного року. У 2026 році це 17 294 грн. З цього рахунку також можна сплачувати податки та збори без урахування арешту.

Однак користуватися коштами в межах установленого ліміту можна не з будь-якого рахунку, на який накладено арешт. Спочатку один із поточних рахунків боржника необхідно офіційно визначити саме для здійснення видаткових операцій.

Якщо арешт накладено на декілька рахунків (у тому числі рахунки, відкриті в різних банках), для проведення видаткових операцій можна визначити лише один поточний рахунок в одному банку.

Що для цього потрібно?

Звернутися із заявою до державного або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти. У заяві необхідно вказати:

• номер поточного рахунку;
• найменування банку, в якому він відкритий.

Подати заяву можна особисто, поштою або в електронній формі.

Виконавець має протягом двох робочих днів винести постанову про визначення рахунку для видаткових операцій та не пізніше наступного робочого дня надіслати її банку.

Читайте також:

Чи буде дефіцит продуктів в Україні (заява засновника Varus)

Міністр фінансів попередив про ризик затримок соцвиплат, девальвації гривні та інфляції