Кам’янське, згадуємо наших загиблих Героїв поіменно: Володимир Стрижак, Іван Єрьоменко

Загальнонаціональна хвилина мовчання.

Іван Олегович Єрьоменко

Солдат Єрьоменко Іван Олегович загинув 30 січня 2026 року поблизу населеного пункту Вербівське на Дніпропетровщині.

Іван Єрьоменко народився 1 лютого 1987 року в Дніпродзержинську. У 2013 році закінчив Дніпровський державний технічний університет. Тривалий час працював у ТОВ «ПП «ЗІП» та охоронному холдингу «Славутич». У липні 2025 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися мати, донька та брат.

Похований 14 лютого 2026 року на Алеї Героїв кладовища на вул. Весняній.

Володимир Валерійович Стрижак

Молодший сержант Стрижак Володимир Валерійович загинув 22 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Приморське Василівського р-ну на Запоріжжі.

Володимир Стрижак народився 26 лютого 1986 року в Дніпродзержинську. У 2001 році закінчив загальноосвітню школу № 29.

У 2005 році закінчив Технолого-економічний технікум Дніпродзержинського державного технічного університету за спеціальністю «Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв». У 2009 році здобув ступінь бакалавра в Дніпродзержинському державному технічному університеті за спеціальністю «Електроніка». У 2010 році здобув ступінь магістра в Дніпродзержинському державному технічному університеті за спеціальністю «Електронні системи». У 2021 році закінчив Гадяцьке аграрне училище за спеціальністю «Бджільництво».

З 2005 по 2010 рік працював в АК з іноземними інвестиціями “Демос” охоронцем-кінологом, з 2011 року – у ПрАТ “Дніпровський металургійний комбінат” електромонтером, де пропрацював до початку повномасштабного вторгнення.

Мріяв займатися бджільництвом та мати велику пасіку.

Пішов боронити країну за власним бажанням на початку березня 2022 року. На початку служби був звичайним солдатом, але наприкінці грудня 22-го року отримав звання молодшого сержанта. З березня 2022 року проходив службу у 128 ОБрТРО на посаді т.в.о. командира мінометного взводу мінометної батареї, а з травня 2025 року був командиром відділення мінометної батареї в іншій частині.

Перебуваючи на військовій службі, постійно виходив на бойові чергування в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, та отримав статус учасника бойових дій (ветеран війни). Користувався авторитетом та повагою у побратимів. Сумлінно виконував бойові завдання і відповідально ставився до поставлених перед ним задач, піклувався про збереження життя своїх підлеглих.

Без нього залишилися дружина і двоє маленьких донечок (двійнятка чотирьох років), батьки та сестра.

Похований 29 вересня 2025 року на кладовищі в с. Єлизаветівка.

Джерело інформації – https://www.nebesnavarta.dp.ua/

Підготував до публікації Ігор Кузьминський