Договір дарування: плюси та мінуси

Запитували – роз’яснюємо.

Договір дарування – це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатне майно (дар) у власність. Це закріплено у ст. 717 Цивільного кодексу України.

Якщо дарують предмети особистого користування та побутового призначення, то договір дарування може укладатися усно. У деяких випадках законом передбачена проста письмова форма договору, наприклад, якщо дарують «рухомі речі», що мають особливу цінність. Договір дарування нерухомості укладається лише у письмовій формі, він обов’язково оформлюється у нотаріуса та підлягає державній реєстрації.

Якими можуть бути переваги та недоліки договору дарування?

Плюси договору дарування:

1) подарована нерухомість негайно переходить у власність, якою одразу можна розпоряджатися за своїм бажанням: продати, обміняти, передати в заставу і т. д.;
2) якщо нерухомість дарують одному з подружжя у шлюбі, другий(а) не має права претендувати на неї;
3) вибираючи між дарчою або заповітом, слід пам’ятати, що на відміну від дарчої, заповіт можна змінити або скасувати будь-якої миті.

Мінуси договору дарування:

1) на відміну, наприклад, від заповіту, дарувальник майна неспроможний встановлювати якихось зобов’язань, умов чи обмежень для іншої сторони (обдаровуваному);
2) після оформлення дарчої дарувальник може звернутися до суду з метою розірвання договору лише з однієї з таких причин:
– він підписав договір через те, що йому погрожували;
– обдарований вчинив злочин проти нього чи його родичів;
– йому передали гроші, тобто дарча не була безоплатною угодою;
– обдарований загрожує знищити чи пошкодити майно, що має культурну, історичну чи іншу цінність для дарувальника;
– його обдурили або ввели в оману щодо юридичних наслідків, що настають після підписання договору;
3) строк позовної давності по суперечках щодо дарування майна становить 1 рік;
4) при даруванні нерухомості процес оформлення угоди так само тривалий за часом і підготовці документів, як і при купівлі-продажі;
5) якщо дарування відбувається не між родичами першого чи другого ступеня споріднення (діти, батьки, чоловік/дружина, далі – брати, сестри, онуки, дідусь, бабуся), обдаровуваному доведеться сплатити податок у розмірі 5%, а також військовий збір 1,5 %.

Також до мінусів можна віднести і те, що якщо договір дарування використовують для прикриття угоди купівлі-продажу нерухомості, виникають певні ризики для покупця, який може залишитися і без грошей, і без нерухомості.

Висновок такий: визначаючи необхідність укладання договору дарування, слід враховувати конкретні обставини та покладатися як на норму закону, так і на морально-ділові якості обдаровуваного. Юристи рекомендують аналізувати кожну ситуацію окремо, оскільки універсального способу, на жаль, немає.

P. S. Читачам, які вважають за необхідне самім зазирнути в першоджерело, даємо посилання на нормативний акт, який є визначальним по цій темі: глава 55 Цивільного кодексу України має назву «Дарування» (ст. 717-730).

Консультує юрист Олександр Сазонов