Відраховуючи час, вони йдуть крізь століття: дивовижна колекція годинників у Кам’янському

Час вам покаже і смартфон, і наручні годинники різної якості, і дешевий китайський будильник. Але старовинним годинникам властива особлива чарівність. У цьому я переконалася, побувавши в гостях у майстра годинникових справ та колекціонера Едуарда.

Господар за фахом коваль. Тридцять років пропрацював із розпеченим металом. Починав із ремонту вагонів на залізниці. Вийшовши на пенсію, ковальську справу Едуард не покинув. Зараз він створює на замовлення вишукані металеві мережива для воріт та камінів, меблі для дому та саду, мангали – все, що тільки може зробити людина з умінням та смаком.

А років 8 тому Едуард всерйоз захопився старовинними годинниками. Ремонтом годинників займався його батько, він і дав перші уроки майстерності. Потім на допомогу прийшов інтернет. Від батька залишилися кілька годинників, з них почалася колекція. Зараз Едуард має близько 60 екземплярів. В основному XIX і XVIII століття. Колекціонер провів для мене екскурсію. У нього є годинникі настільні, камінні, настінні і підлогові.

Камінні – із витонченими бронзовими фігурками – французького виробництва.

 

Більшість колекції – продукція німецьких майстрів. Торгові марки: Густав Беккер, Карл Вернер, Ганс Вінтерхальт, Фрідріх Мауте, Карл Лауффер.

Підлоговий годинник від Фрідріха Мауте 1900 року виробництва – найперший підлоговий годинник в колекції Едуарда. Він має гарний глибокий бій. А найкрасивіший бій у годинника Карла Лауффера – у нього в механізмі цілих 6 молоточків замість звичайних 3.

Дуже цікавий підлоговий годинник від Ганса Вінтерхальтера. Мелодію бою у ньому можна міняти. Є 5 варіантів на вибір. Бачите, на циферблаті під цифрою «12» світле коло зі стрілкою? Це перемикач мелодій. Три гирьки видно за склом футляра – це означає, що годинник б’є кожну чверть години.

Є в колекції і гордість радянської годинникової промисловості – підлоговий годинник «Янтар». Він також відбиває кожні 15 хвилин. І єдиний в колекції одягнений у футляр із полірованої ДСП. Решта годинників в корпусах з натурального дерева або металу. За словами Едуарда, такий «Янтар» стоїть у Верховній Раді.

А поряд з «Янтарем» – стильний Густав Беккер – підлоговий годинник, випущений у Швейцарії приблизно в 1918 році.

Настінних годинників у Едуарда більше всього. Яких тільки прикрас не вигадували виробники, аби залучити покупців! У кутку над диваном висять елегантні квадратні «берлінери» з різьбленими «коронами». Годинник у футлярі зі світлого дерева, поруч із ними, називають «купецькими». А що, річ солідна, статусна.

Є в колекції годинник «балконний». Назвали так через різьблені прикраси у вигляді балкончика з крихітними балясинами.

Робили годинники навіть з винесенням частини механізму, що рухається, перед циферблатом, як на цих, з виносним анкером.

Які ж гарні голландські настінні годинникі від Джона Вормінга. У них циферблати розписані вручну олійними фарбами. І розписи не повторюються. Кожен екземпляр унікальний. Зверху на цьому годиннику – фігурка атланта із земною кулею на плечах і два герольди з боків. Цей годинник ще й фазу Місяця показує! Серія була випущена у 1960-1980 роках.

Перший раз у житті я побачила каретний годинник. Цей екземпляр зробили у Німеччині ХІХ століття. Годинник має будильник – ось той маленький циферблат внизу. Як у графа Монте-Крісто!

Дуже красивий французький годинник часів Наполеона ІІІ (середина XIX ст.). Ця модель називається «Портик». Дерев’яний корпус інкрустований міддю та емаллю. Тонка робота.

Всі годинники в колекції Едуарда діють Вони відзначають час мелодійним дзвоном та боєм без натужного «астматичного» хрипу. Доглянуті механізми навіть не цокають, а муркочуть! Ще б пак, адже до свого нинішнього господаря більша частина колекції потрапила в дуже занедбаному вигляді. Майстер із любов’ю реставрував і механізми, і дерев’яні футляри.

Мармуровий корпус ось цього годинника примудрилися розбити при транспортуванні поштою. Едуард склеїв так, що дефект зовсім не помітний.

Старовинний різьблений буфет (фото на заставці) Едуард також реставрував сам. Усю цю красу довелося довго чистити від бруду та жиру. Тепер різьблення час від часу потрібно обробляти зубною щіткою, щоб не накопичувався пил, і натирати мастикою. Антикварні меблі – не для ледачих!

Поради майстра
За словами Едуарда, більшість годинників слід заводити один раз на тиждень, тільки годинник із зозулею щодня. Чистити і змащувати механічний годинник потрібно один раз на рік-півтора. Тоді він довго радуватиме власника не лише красою, а й точним ходом.

Окрім годинників в колекції Едуарда є ще грамофон зі старовинними платівками – ми слухали Леоніда Утьосова. І є оригінальний мідний самовар виробництва фабрики Боташева з медалями. Сяє так, що очам боляче.

За словами Едуарда, таких виробів з міді краще не торкатися голими руками. Доторкнешся пальцем – відразу пляма. А чистити мідь найкраще за допомогою лимонної кислоти та твердої посудної губки.

До речі, Едуард бере замовлення не лише на виготовлення кованих виробів, а й на ремонт механічних годинників – від будильників до настінних та підлогових. Якщо потрібно «оживити» родинний раритет, можете звернутися до нього, зателефонувавши на номер 068-241-83-74.

Галина Денисова

Читайте також: Магія антикваріату в Кам’янському