Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: унікальне фото старовинної будівлі, якої вже немає

Що тут зараз?

Нещодавно у групі ФБ ALTERKAM з’явилося кілька цікавих світлин, датованих 1962 роком (з архіву родини Андрєєвих). Особливу увагу викликає фото, на якому можна побачити малознайому сьогодні двоповерхову будівлю, що виходить фасадом на жваву вулицю. За архітектурою вона нагадує стиль кінця ХІХ – початку ХХ століття. Виявляється, цей будинок відіграв важливу роль в історії Кам’янського, і краєзнавці знають, що тут було і де будівля знаходилась.

Часи, коли ще не було проспекту

Олександр Слоневський, краєзнавець і письменник, глянувши на старий знімок, одразу визначив, що йдеться про будівлю, з якої колись і розпочинався лівий бік нинішнього проспекту Гімназичного. Зараз на його місці частково знаходиться будівля Заводської районної адміністрації (кут Гімназичного/Пеліна та Свободи/Леніна).

За інформацією дослідника, старовинний будинок було зведено десь у 1905-1907 роках. З моменту побудови в ньому розташовувався поліцейський відділок Кам’янського. Перша згадка про будинок належить до 1909 року, її було опубліковано в «Списке домовладельцев села Каменского», складеному приставом с. Кам’янського В. Клунніковим, його офіційною мешканкою була А. С. Клуннікова.

Цікава деталь. За словами історика, зводився цей будинок, коли проспекту Гімназичного як такого ще не було. Виявляється, у ті далекі часи з одного боку вказаної вулиці була територія села Кам’янського (це зараз непарна сторона проспекту, ближча до нинішнього центру міста); з іншого – розташовувалися землі сільської громади, викуплені Південноросійським Дніпровським металургійним товариством для будівництва одного із заводських селищ (Верхньої колонії). Межа між цими землями фактично і відповідала сьогоднішній проїжджій частині проспекту.

Назву «Проспект» (спочатку без вказівки «Гімназичний») ця територія отримала в міру поступової забудови цієї місцевості, яка датується десятими роками ХХ століття. Ну, а Гімназичним він став завдяки появі на ньому двох навчальних закладів. Перший – Чоловіча гімназія (відкрита у 1907 році, це будівля сьогоднішнього Наукового ліцею імені Лигуна, яка ближча до площі перед театром). Другий – Жіноча гімназія (відкрита в 1906 році, зараз це теж Науковий ліцей, а сама будівля виходить фасадом на проспект).

Вічний відділок…

Отже, як уже зазначав О. Слоневський, у будинку № 1 на проспекті Гімназичному, який зображено на старому фото, спочатку розташовувалося міське управління поліції. За інформацією кам’янської газети «Отклики жизни» за 24.09.1913, «за появление в публичных местах в нетрезвом виде задержаны и отправлены в кордегардию (полицейского участка) до отрезвления: Иван Гулупов, Алексей Ермоленко, Николай Васюкович, Алексей Головнёв, Томаш Клоучек, Порфентий Хрицко и Трофим Сердюк. Все вышепереименованные лица привлекаются к судебной ответственности».

Цікаво, що за весь час існування цей будинок жодного разу не змінював свого цільового призначення:
– невдовзі після революції 1917 року тут розташовувалася народна міліція;
– під час фашистської окупації (1941-43 років) тут була українська допоміжна поліція (з місцевого населення);
– після звільнення та до 70-х років у вказаній будівлі розташовувався міський відділ міліції. При цьому зазначимо, що своїм фасадом будинок виходив на Гімназичний проспект (у ті роки Пеліна), а лівою торцевою частиною на проспект Свободи (тоді Леніна). Причому біля неї, за спогадами О. Слоневського, був масивний цегляний паркан жовтого кольору.

Ну а далі – місто активно розвивалося. Промисловий Дніпродзержинськ, який був все ближче до позначки 300 тисяч жителів, потребував приміщень під районні органи влади.

Фото з альбому “Город пламенных зорь Днепродзержинск” 1976 р. (джерело – сторінка краєзнавця Дмитра Кубанова)

Саме на місці вказаної будівлі міськвідділу і вирішено було збудувати заводський виконком (будівництво закінчено 1976 року). Міськуправління міліції переїхало після цього до звичної сьогодні будівлі на проспекті Відродження (раніше Аношкіна, а в ті часи – вулиця Ленінградська). А ось старовинний будинок, щоб звільнити місце під будівництво, просто розібрали, хоч він і був ще в гарному стані.

Історія фото

Варто відзначити, що загалом відомі 3 світлини цієї будівлі (враховуючі і ту, про яку сьогодні йдеться). Тож кожна з них, з історичного погляду – на вагу золота:

Фото №1 – зі сховищ колишнього Народного музею ДМК. Його фахівці датували 1927-1929 роками. Будинок № 1 на Гімназичному проспекті (тоді Пеліна) знаходиться на задньому плані

Фото №2 – з архіву Гарольда Яцука (опублікував Олександр Слоневський). Судячи з припаркованих автомобілів, може датуватися серединою 50-х – початком 70-х років минулого століття

Фото №3, про яке йшлося у цій статті, як вже зазначалося, у серпні 2024 року опублікувала Марина Андрєєва. “Нашому Репортеру” вдалося дізнатися у неї деякі подробиці. Виявляється, це та інші сімейні фото робив її батько. Він сам вказав на знімках дату зйомки – 1962 рік.
При цьому Марина зазначила, що тато підписував фото вже у 80-х, тож з датою міг трохи й помилитися.

Ігор Кузьминський

Також читайте: Цей будинок відомий у Кам’янському не під номером, а під ім’ям