Рідкісна старовинна світлина Кам’янського/Дніпродзержинська: де ж це місце зараз?

З циклу “Було – стало” (публікація № 11).
Спочатку стаття здавалася нескладною, адже ракурс на знімку начебто зрозумілий. Але, як з’ясувалося, не все так просто. Натомість додатково згадали залізницю на проспекті Шевченка, з’ясували місце знаходження єврейського кладовища та так званого Червоного ринку.
Отже, цей знімок – із фонду Музею Дніпродзержинського трамвайного управління. Там його датували 1944-1947 рр. Вважається, що на фото знято просочення шпал креозотом у старому трамвайному депо Кам’янського на вулиці Комунарній (після першого перейменування – Манаєнкова, після деколонізації – Архітекторна).
Те, що трампарк не завжди був навпроти цемзаводу, швидше за все, знають багато читачів, які цікавляться історією. Відомий і той факт, що перше трамвайне депо було в районі вулиці Комунарної. Але де?
А тут така чудова підказка! На фото біля старого депо – силует будинку, який дуже схожий на нинішній будинок на вулиці Васильєвській (тоді – Арсенічева) № 72. Журналіст побував на цьому місці, зробив знімок – начебто все збігається, і загадка старовинного фото вирішена…
Для впевненості вирішив проконсультуватися із краєзнавцем Віталієм Шрамком. Його дитинство проходило саме у цих краях, тож знає він їх дуже добре. Вислухавши версію журналіста зі згаданим будинком, Віталій Іванович зауважив, що, виявляється, поряд із нинішньою багатоповерхівкою колись був ще один такий самий будинок…
То де ж шукати старе депо?
На сайті oldmaps.dp.ua («прив’язує» старовинні карти та аерофотознімки міста до сучасних гуглкарт) дійсно видно, що як мінімум з початку 40-х до 1984 року включно поряд із згаданим будинком був ще такий самий:
Таким чином, саме цей (знесений у 80-х роках будинок) і є на старовинному знімку, про який ми розповідаємо. А це означає, що фотограф першої половини минулого століття, коли робив старовинну фотографію депо, стояв дещо в іншому місці. Ось який вигляд мав би цей знімок сьогодні:
Таке ж розташування показує oldmaps.dp.ua на карті 1956 року. З таким трактуванням погоджується і Віталій Шрамко. До речі, він пояснив, що до об’єктиву потрапив, так би мовити, задній двір депо. Головний в’їзд у підприємство був ближчим до нинішньої зупинки «Містечко ДДГРЕС», десь біля СШ №23. Ось ще фото 40-х років території старого депо (на ньому – тодішній адміністративний будинок трампарку, який був розташований в районі нинішньої зупинки Комунарна/Манаєнкова, якщо їхати до міста):
А далі краєзнавець додав низку цікавих деталей.
Перше. Він не виключає, що наш знімок був зроблений раніше (1935 року, коли будувалося депо).
Друге. Знесений будинок, який видно на фото, а також усі багатоповерхівки на вулиці Комунарній будувалися, за його даними, у 1932-35 рр. за ініціативою тодішнього директора Дніпровського металургійного заводу Йосипа Манаєнкова (обіймав цю посаду з 1927 по 1937 рік, був репресований та розстріляний, реабілітований посмертно у 1956 році). У них переселялися робітники, які мешкали біля заводу на території селища Нижня колонія, яке тоді зносили, щоб будувати аглофабрику.
До речі, щоб прискорити будівництво, майбутні мешканці нових квартир мали після відпрацьованої на заводі зміни приходити ще й на будівництво свого будинку і працювати, причому всією родиною.
Третє. У будівництві вказаних будинків важливе значення мала залізниця, яка пролягала від станції Тритузної через вулицю Комунарну та проспект Шевченка (тоді – вул. Сировця) і доходила до території, де зараз дитяча лікарня на проспекті Аношкіна, яка недалеко від будівлі поліції. Проспекту тоді й близько не було, а на місці лікарні розміщувалися будівельні склади. До речі, курсував цією залізницею маленький маневровий паровозик, який місцеві називали «Кукушка». Він тягнув зазвичай 2-3 вагони з будматеріалами. Піднявшись вулицею Манаєнкова до території нинішнього проспекту Шевченка, давав протяжний гудок, навіть якщо їхав уночі.
На фото: колись на цьому місті трамвайні колії перетиналися із залізничними. А по вулиці Архітекторній (тоді Комунарній) рухався потяг.
А що ж тоді було на місці нинішнього трамвайного депо? Здивуєтесь…
Згідно з відкритими даними, нове велике трамвайне депо (на 100 вагонів) на вулиці Макіївській (напроти цемзаводу) ввели в експлуатацію в 1975 році. Так ось, за спогадами Віталія Шрамка, до того, як його почали будувати, частину вказаної території займало єврейське кладовище (за даними Музею історії міста, воно функціонувало з 1915 до 1965 року).
До речі, його видно на плані міста 1956 року та на давніх аерофотознімках. Журналіст знайшов місце приблизного входу на цей старовинний цвинтар. Ось карта 1956 року:
А так виглядає це місце сьогодні:
За словами Віталія Шрамка, під час будівництва нового депо кладовище знесли. За спогадами краєзнавця, певний час частина останків надгробних пам’ятників складувалася на території старого депо на вул. Комунарній. До речі, неподалік того місця, де було зроблено знімок, який ми обговорювали. Як розповідали журналісту інші містяни-очевидці, у тих місцях ще деякий час можна було бачити кістки померлих, що лежали на землі (яких близькі не змогли перепоховати)…
Незвичайна зупинка та Червоний ринок
Завершуючи нашу розповідь, не можна не згадати ще кілька деталей. Розташований неподалік сьогоднішнього трамвайного депо павільйон зупинки «Містечко ДДГРЕС», за спогадами краєзнавця, з’явився приблизно у середині 50-х років.
Справа в тому, що, коли будували відомий Будинок зі шпилем (на нинішньому майдані Героїв), з центру міста прибрали ринок (так звану товкушку). Його перенесли до району нинішньої школи ДОСААФ, яка розташована поблизу сучасного депо. До речі, називався він “Червоний ринок”. За спогадами краєзнавця, тоді це було дуже людне місце. Саме для нього й обладнали таку зупинку.
Від редакції. Визнаємо, ця стаття виявилася не дуже коротенькою. Проте Віталій Іванович розповів стільки цікавих фактів, що дуже хотілося їх розповісти читачам (до речі, помістилися навіть не всі).
Ігор Кузьминський
Також читайте: Кам’янське/Дніпродзержинськ 50-х минулого століття: де ж ти їдеш, трамвайчику?
Читайте головні новини nashreporter.com у соціальних мережах Facebook, Telegram