Історія Кам’янського: старовинна будівля із загадкою

Неділя, 17/08/2025 - 16:23 1875

Цей будинок кінця ХІХ – початку ХХ століття знайомий лише краєзнавцям. Але і серед них, ймовірно, не всі знають, яке призначення мала ця споруда спочатку і де вона розташовувалася.

Отже, перед вами, шановні читачі, “Будинок яхт-клубу”. Ще його називали «Зимовою будівлею Товариства веслування». Він з’явився після 1899 р. на краю Верхньої колонії, за костелом Святого Миколая. До речі, башти згаданого храму добре проглядаються на задньому плані фото, яке ми розмістили на заставці (світлина датується 1897-1913 роками).

Що було всередині…

Для початку – невелика екскурсія внутрішніми приміщеннями яхт-клубу. У цьому нам допоможе книга «Описание Днепровского завода Южно-Русского Днепровского металлургического общества» 1908 року видання (далі – Опис), що містить унікальні відомості з історії міста та металургійного заводу.

Отже, на першому поверсі яхт-клубу була велика вітальня з кімнатою швейцара, їдальня з буфетом, кімната під бібліотеку, велика танцювальна зала з хорами для оркестру та кухня.

Якби ви піднялися на другий поверх, то побачили б там два більярдні зали та кімнату для прислуги.

Призначалася ж ця будівля (згідно з відомостями згаданої старовинної книги) для зборів та розваг членів Товариства веслування.

Нагадаємо, що веслувальний спорт у Кам’янському кінця ХІХ – початку ХХ століття був дуже популярним. А щорічні регати, які влаштовувалися згаданим Товариством у період з 1893 по 1914 р., викликали інтерес найдосвідченіших спортсменів того часу по всій країні. Ось фото з фондів Народного музею ДМК, яке датується приблизно 1913 роком. На ньому та сама знаменита регата на фоні літнього приміщення яхт-клубу (про нього читайте нижче):

Завершуючи цю частину розповіді, зазначимо, що у 1908 році Товариство веслування налічувало 250 осіб (його членами були керівництво, службовці та робітники Дніпровського заводу). До речі, яхт-клуб мав і літнє приміщення, воно було ближче до водокачальної будівлі Дніпровського заводу. Є навіть світлина його первісного вигляду:

То в чому ж секрет? Ви не повірите…

Вивчаючи Опис у тому розділі, де розповідається про будинок яхт-клубу, журналіст звернув увагу на такі рядки: «…здание это переделано из бывшей главной конторы Завода, стоявшей некогда (до 1899 года) внутри ограждения заводских отделений».

Для повноти картини нагадаємо, що традиційно, коли йдеться про будинок Головної контори (або Палац адміністрації), ми маємо на увазі сьогоднішню будівлю заводоуправління. Воно розташоване поблизу площі Ясюковича (раніше – вулиця Кірова). Його стара частина була зведена в 1899 році (є велика ймовірність, що архітектором був Фердинанд Августович фон Гаген). А в 1916 році до Головної заводської контори було зроблено велику прибудову – триповерхову з одного боку і п’ятиповерхову – з іншого (через крутий спуск). Авторство цієї частини заводоуправління небезпідставно приписують архітектору Олексію Соколу (автору пам’ятника “Розкутий Прометей”). Ось на фото загальний вигляд будівлі після добудови у 1916 році:

Так от, виявляється, що до 1899 року була ще одна будівля заводоуправління – найперша. За роз’ясненнями редакція звернулася до відомого краєзнавця та письменника Олександра Слонєвського. Він розповів, що будинок яхт-клубу спочатку (до 1899 року) був безпосередньо в промзоні на території Дніпровського заводу. Де конкретно, зараз сказати складно. І в ньому дійсно розташовувалася Заводська контора. Більше того, історик надіслав до редакції унікальну світлину зі свого архіву. На ньому будинок згаданого яхт-клубу, але фото було зроблено ще в той період, коли будівля слугувала заводоуправлінням. Олександр Слонєвський уточнив, що знімок – з «Альбома видов Днепровского завода», виданого 1896 року:

Продовжуючи свою розповідь, краєзнавець зазначив, що в міру того, як виробництво на підприємстві розширювалося, з’явилася необхідність і у більшій будівлі Головної контори, будівництво якої було завершено в 1899 році.

Після того як керівництво підприємства перемістилося в нові приміщення, стару будівлю розібрали, як-то кажуть, до гвинтика і перенесли на територію за костелом Святого Миколая. Тут вона вже почала функціонувати саме як яхт-клуб.

Кінець історії

Редакція не могла не поцікавитися у краєзнавця: де ж ця будівля зараз? Олександр Юлійович розповів, що зимовий яхт-клуб, на жаль, не зберігся. З невідомих причин цей будинок згорів ще в 1913 році.

Від редакції. Сьогодні, якби ми прийшли на територію костелу Святого Миколая (туди, де зараз тильна сторона храму), то з цього місця трохи більше 110 років тому ми змогли б побачити зимовий яхт-клуб, а по суті – будівлю першого заводоуправління.

До речі, на старовинному плані цієї місцевості яхт-клуб вписаний в історію саме на цьому місці.

Ігор Кузьминський

Також читайте: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська. Долі кораблів, які носили назву нашого міста

Теґи: історіяОлександр Слоневський

Читайте головні новини nashreporter.com у соціальних мережах FacebookTelegram