Історія Кам’янського/Дніпродзержинська. Долі кораблів, які носили назву нашого міста

Вони ходили річкою Дніпро і далекими суворими морями.

Днями в інтернеті випадково потрапило на очі оголошення про те, що в Кам’янському продається суховантажне судно «Віргінія» випуску 1960 року. Схоже, це старий контейнеровоз – на палубі видно характерні плями іржі.

Диспетчери річкового руху у 1980-х роках називали такі судна «СТ-шками», тобто «самохідними теплоходами». Не всі вони мали назви. Деякі обмежувалися написом на носі «СТ» та реєстраційним номером. Так їх по рації і викликали: «СТ-972, говорить диспетчер порту …». Знаю про це, бо у ті роки моя мама працювала диспетчером шлюзу, а потім – диспетчером вантажного руху у порту Дніпродзержинська.

Але виставлений на продаж старий корабель нагадав не лише про жвавий пасажирський та вантажний рух на річці, а й про кораблі, що носили ім’я нашого міста та містян. Не вірите? Зараз розповім.

Суховантажник «Дніпродзержинськ» працював на Дніпрі

Ось так він виглядав. Джерело – блог «Каменское (Днепродзержинск)» 

Цей теплохід-майданчик проєкту 559-Б був спущений на воду у 1966 році. Такі судна перевозили насипом руду, вугілля, пісок і гравій, деревину та інші подібні вантажі прямо на відкритій палубі. Багато подібних суховантажів називалися на честь міст, наприклад: «Дніпропетровськ», «Павлоград», «Чернігів» та інші.

«Дніпродзержинськ» був приписаний до київського порту. Мабуть, він ходив річкою до Херсона і назад. Його могли бачити відпочивальники на пляжі Дніпродзержинська.

Балкер в дальніх морях
У ті ж роки Північний Льодовитий океан борознив балкер «Дніпродзержинськ». Балкер також призначений для перевезення вантажів насипом. Тільки, на відміну від річкового тезки, його вантажі засипали в закритий трюм, а на палубі були спеціальні пристрої для навантаження та розвантаження. Їх добре видно на фотографіях.

Ось він, балкер «Дніпродзержинськ» у 1960 роки біля містечка Піраміда на острові Шпіцберген у Північному Льодовитому океані. За часів СРСР там видобували вугілля. Джерело – сторінка краєзнавця Дмитра Кубанова у ФБ 

Корабель був збудований у березні 1963 року на судноверфі «Варновверф» (Німеччина). Судно було приписано спочатку до порту Мурманська, а з 1987 до – Петропавловську-Камчатського.

Відомий журналіст Є. Александров у газеті «Дзержинець» (1979 р.) розповідав, що на борту корабля був невеличкий музей нашого міста (фотографії, вирізки з газет, які розповідають історію міста Прометея, на честь якого було названо судно).

А цей знімок балкера «Дніпродзержинськ» зробив Микита Прохоров, мічман запасу, підводник

У 1997 році «Дніпродзержинськ» продали. Нові власники назвали його «Mekong» (на честь однієї з найбільших річок світу). Портом його приписки став Пномпень (столиця Камбоджі). Під новим ім’ям корабель служив до грудня 2003 р. Потім «Mekong»/«Дніпродзержинськ» був списаний і розрізаний на металобрухт.

Балкер «Дніпродзержинськ» у порту Японського моря (автор світлини також Микита Прохоров)

Атомний криголам у північних водах
Так, мова піде про другий у світі атомний криголам, перша назва якого була «Арктика». Його ввели в експлуатацію в 1975 році. Це був величезний корабель завдовжки 150 м, шириною 30 м і осадом 11 м. Його потужність становила 75 тисяч кінських сил.

Саме це легендарне судно з екіпажем 150 осіб у серпні 1977 року першим у світі з надводних суден досягло Північного полюса. То справді був дуже непростий рейс. Кілька разів судно застрягало у вікових льодах. Процес пробивання шляху нагадував дроблення каміння поступальними рухами «вперед-назад». 17 серпня 1977 року «Арктика» досягла Північного полюса. На «вершині світу» корабель пробув 15 годин. Екіпаж встановив на крижині флагшток і підняв над Полюсом прапор СРСР. Поруч були залишені пам’ятна плита та капсула. Іноземні судна змогли повторити досягнення «Арктики» лише за 15 років.

У 1982 році, після смерті нашого знаменитого земляка Леоніда Брежнєва, який довгий час очолював Радянський Союз, було вирішено перейменувати криголам «Арктика» на «Леонід Брежнєв».

До речі, є цікава версія. Нібито ім’я «Леонід Брежнєв» планували дати новому криголаму, який ще будувався і згодом отримав ім’я «Радянський Союз». Однак через плутанину в документах назва «Леонід Брежнєв» дісталася криголаму «Арктика».

Ім’я Брежнєва корабель носив до 1986 року. Потім судну повернули колишню назву.

Цікаво, що на початку вересня 1984 року Василь Олександрович Голохвастов, який із 1977 по 1995 рр. був капітаном цього судна, надіслав на адресу музею ДМК листівку. На ній судно знято саме з назвою «Леонід Брежнєв» на честь нашого земляка.

Криголам «Арктика» було виведено з експлуатації у 2008 р. З відкритих джерел відомо, що у 2018 році судно відправили на утилізацію. Була ідея зробити із нього музей, але фінансування не знайшлося.

P. S. Ці цікаві подробиці про кораблі збереглися завдяки ентузіазму краєзнавців: Віктора Куленка, Дмитра Кубанова, Павла та Наталії Янченко (на підставі фондів музею ДМК). 

Сподіваємося, що одного дня навігація на Дніпрі відновиться, і біля берегів Кам’янського ми знову побачимо вантажні «самоходи», величні круїзні лайнери та клопітливі буксири.

Фото на заставці: балкер «Дніпродзержинськ», приблизно 1963 р. З книги «Трудівники моря – судна на кшталт «Джанкой», автор Тимченко І. Г. Видавництво «Eurasia International», 2004 рік.

Галина Денисова, Ігор Кузьминський

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: весілля, салон «Щастя» та ін.