Цей день в історії міста. 19 серпня 1944 р. в Німеччині було страчено Галину Романову

Доля нашої землячки, пам’ять про неї, маловідоме унікальне фото.

Вона народилася 25 жовтня 1918 року в селі Романкове, була охрещена в місцевій церкві. Її батько та дід працювали ковалями на Дніпровському заводі.

Галина навчалася в семирічній школі № 30, потім у медичному училищі. Вступила до Дніпропетровського медичного інституту. У червні 1937 року її батька звинуватили у приналежності до контрреволюційної організації та розстріляли. Галина Романова виявилася «донькою ворога народу», але з медичного інституту її не виключили.

У 1941 році Галина була студенткою п’ятого курсу. В окупованому Дніпропетровську (сьогодні – Дніпро), згідно з розпорядженням Генерального комісара міста Келлера, продовжували функціонувати деякі навчальні заклади, у тому числі й медичний інститут. Однак однією з умов, виставлених окупаційною владою для продовження навчання, була згода на роботу в Німеччині.

Здобувши диплом, Галина Романова, разом зі 108 іншими лікарями, вже 1 липня 1942 р. опинилася в Єнському університеті. Там українські лікарі проходили практику та адаптацію до роботи в нових умовах. Їх навчали, як виписувати рецепти за німецькими правилами, працювати з медичним обладнанням тощо. Після практики Галина Романова працювала лікарем в таборах для «остарбайтерів» у Берліні, потім її розподілили у Вільдау, а у грудні 1942 року – в Оранієнбург. Там на військових підприємствах працювали люди із Радянського Союзу, Чехословаччини, Франції, Бельгії, Голландії.

Умови життя молодого лікаря не можна було й порівнювати із жахами таборів. Галина жила на квартирі у господині, мала вільний час… Сьогодні важко сказати, що підштовхнуло її увійти до підпільної антифашистської організації «Інтернаціональна спілка». Галину заарештували 6 жовтня 1943 року, судили та приговорили до страти на гільйотині. Страта відбулася 19 серпня 1944 року. Галині було лише 25 років.

Пам’ятник біля школи
Вже багато років тому вулицю Проектну у самому центрі міста перейменували на честь Галини Романової. Також у місті є пам’ятник. Він розташований біля перехрестя вулиць Звенигородської та Грушевського (раніше – Бойка та Димитрова).

Його спорудили на гроші учнів школи-інтернату № 3 та відкрили 8 травня 1965 року. У різний час біля нього то була пишна клумба, то суха земля та пилюка. Школа-інтернат давно не існує. Будівлю тепер займають різні приватні фірми. А пам’ятник все ще стоїть у сквері.

Нашу землячку пам’ятають у Німеччині. Невідома раніше фотографія
13 березня цього року на засіданні краєзнавчого товариства заступник директора Центральної бібліотеки Тетяна Герасюта вперше показала містянам раніше невідому фотографію Галини Романової, опубліковану у  спеціальній  брошурі. Цю брошуру підготували та видали в Німеччині цього року. Під час її складання автори звернулися до Центральної бібліотеки Кам’янського за інформацією і отримали всі відомості, що були у краєзнавців. От і надіслали в електронному вигляді готову статтю німецькою та російською мовами. Нової інформації краєзнавці у брошурі не знайшли, проте пораділи фотографії. Вона була зроблена у Німеччині влітку 1943 року.

Раніше у краєзнавців була тільки фотографія із заставки, зроблена в гестапо у грудні 1943 р.

Під час підготовки матеріалу була використана стаття О. Слонєвського про Галину Романову зі збірки «Судебные процессы и преступность в Каменском-Днепродзержинске».

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська. Долі кораблів, які носили назву нашого міста