Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: куди ж ти їдеш, автобусе?

Було – стало, а також інші цікаві подробиці.

Це унікальне ретрофото минулого століття, на якому відображено проспект Свободи, з’явилося в інтернеті відносно недавно. Знайшов його краєзнавець Дмитро Кубанов. 

Коли і де це знято

Розібратися з датою допоможе кілька орієнтирів.
1) на знімку чітко видно будинок № 73 на проспекті (це той, що з такою цікавою вежею). Згідно з офіційними даними, його звели у 1953-1955 роках.
2) на передньому плані фотографії видно міський автобус. Це ЗІС-155 (з 1956 року – ЗІЛ-155). Згідно з відкритими джерелами, ці автобуси масово випускалися до 1957 року. Їм на зміну прийдуть ЛАЗи (масове виробництво з 1957 року) та ЛІАЗи (масове виробництво не раніше 1967 року).

З урахуванням викладеного можна припустити, що фотографію зроблено в період 1955 – 1967 років (може, хтось із краєзнавців у коментарях дасть і більш точну дату).

Ще нагадаємо, що нинішній проспект Свободи з кінця 1954 до 2016 року іменувався проспектом Леніна. А ще раніше це було дві вулиці (Заваріхіна та Нова Запорізька). У місці, де було зроблено ретро фото про яке йдеться, пролягала саме Нова Запорізька.

З урахуванням викладеного, якщо припустити, що фото було зроблено наприкінці 1954 року, автобус слідує ще Новою Запорізькою. Якщо фотографію було зроблено після кінця 1954 року, ближче до нашого часу – то це вже був проспект Леніна.

Куди ж автобус міг їхати

Для відповіді на це запитання нам допоможе путівник по нашому місту, виданий у 1960 році. Виявляється, на той час у Дніпродзержинську було 6 автобусних маршрутів. Усі вирушали з майдану Героїв (тоді площа Леніна, до 1958 – Транспортна). Як це виглядало, дивіться ще на одному фото (архів Валентина Михайловича Смаля):

Отже, з центру пасажирів возили: на пристань (річпорт), Романкове, Карнаухівку, на проспект Відродження (тоді вулиця Ленінградська). При цьому було ще два маршрути, що дублюються (№ 3 і дубль № 3):

І ось автобуси саме цього маршруту (№3) прямували вгору проспектом Леніна до так званого Нового селища. Нині ця назва вже майже не використовується. При цьому любителі історії міста знають про що йдеться.

Зокрема, в одному з інтерв’ю для нашої редакції краєзнавець Віктор Ольгашко розповідав, що на його думку, Нове селище виникло у 30-ті роки ХХ століття. Коли у зв’язку з індустріалізацією населення Дніпродзержинська значно збільшувалося.

Верхнім кордоном Нового селища була залізнична гілка Кривий Ріг – Дніпро (по якій і сьогодні прямують поїзди через залізничний вокзал). Нижньою – слугувала залізнична колія, якою в наші дні курсують вантажні потяги біля готелю «Зоря» у напрямку станції Кам’янське-Вантажне» і т. д.). Правою межею (якби ми спускалися в центр) був би нинішній проспект Ювілейний (у 50-х – 60-х це була вулиця Жовтнева), ну а лівою – район, що прилягає до сьогоднішньої вулиці Грушевського/Димитрова (детальніше за посиланням).

Цей житловий масив вважався тоді досить престижним, відрізнявся рівними, добре спланованими вулицями. Історик вважає, що тут селилися переважно жителі, які в тій соціальній ієрархії мали якусь вагу…

До речі, не можна виключати, що на фото міг бути і автобус приміського сполучення. І їхати він міг на автовокзал. Нагадаємо, що міська автостанція (АС№1) на вулиці Володимира Сіренка (до цього – Локтюхова, а спочатку Донська) була відкрита у 1964 році (джерело).

Було і стало

Для наочності журналіст з’їздив на те саме місце, де близько 60-70 років тому стояв фотограф (автор нашої ретро світлини). І пропонуємо сучасну світлину приблизно з того ж ракурсу.

Джерела:
1. Сторінка у ФБ краєзнавця Дмитра Кубанова.
2. «Дніпродзержинськ. Довідник-Путівник», 1960 рік
3. Історико-архітектурний опорний план міста Дніпродзержинська (2017 рік).

Ігор Кузьминський, Галина Денисова (фото)

Також читайте: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: містяни зустрічають Новий рік (де це?)