Будинок побуту «Лада»: чому так назвали і що тут було раніше

Сторінками історії Кам’янського/Дніпродзержинська.

Тут стояли інші будинки
Сьогодні вже мало хто на власні очі бачив ці споруди. Зберіглася фотографія середини 1950-х років. На ній добре видно двоповерхові житлові будинки. Зі спогадів старожилів вдалося дізнатися, що це були дуже старі бараки, без зручностей. Їхні зовнішні стіни завжди фарбували в жовтий колір найдешевшою фарбою з вохри. Бараки знесли, щоб збудувати будинок побуту та великий житловий будинок поряд (зараз там магазин «АТБ»).

Яким був новий будинок побуту
Він відкрився для відвідувачів у квітні 1978 року за адресою: проспект Леніна, 32-А (сьогодні – проспект Свободи). Хоча офіційно в експлуатацію його прийняли наприкінці 1977 року. Очевидно, внутрішні оздоблювальні роботи вимагали більше часу. На фото з архіву Олега Мороза – урочисте відкриття будинку побуту.

А оздоблення було багате: полірований граніт, мармур, інші цінні природні матеріали. Інтер’єри прикрашали вітражі та карбовані панно, спеціально виготовлені світильники. Були навіть два декоративні басейни: один – праворуч від входу, інший – просто у фоє (вони не збереглися).

У шестиповерховій будівлі було передбачено ліфт. Будинок побуту було розраховано на 212 робочих місць. У ньому розміщувалися різні майстерні, а також ательє індивідуального пошиття одягу, фотоательє. Був демонстраційний зал із подіумом, щоб знайомити містян із новими моделями одягу та зачісок.

На першому поверсі, ліворуч від входу, була простора банкетна зала на 100 місць. Стіни там були оздоблені натуральним  деревом із різьбленням. Зал орендували для весіль та інших урочистостей. Ось фотографія з архіву Єлизавети Довгаль, зроблена в тій самій банкетній залі.

Автор проекту
Проектували будинок побуту архітектор Анатолій Петрович Романенко (1938-2010 рр.) та інженер Микола Демидович Дерев’янко (1937-2022). Романенко був автором та співавтором знакових об’єктів міста того часу: будівля тресту «Дзержинськбуд» (сьогодні тут центральний офіс «ПриватБанку»), Будинок політосвіти (сьогодні – Будинок дитячої творчості), готель «Зоря», кінотеатр «Комсомолець», брав участь у створенні проекту благоустрою Жовтневої площі (сьогодні – площа Янголів Перемоги).

До типового проекту № 282-1-82 було внесено ефектну прикрасу фасаду – декоративні алюмінієві грати. Ця конструкція прослужила багато років. На жаль, під час нещодавньої реконструкції їх прибрали.

Фото Якова Куценка, 1979 рік

Звідки взялася назва
Є кілька версій походження назви цього будинку побуту. Про одну з них розповідав відомий у місті фотограф та педагог Яків Куценко. З його слів, у ті роки міський комбінат побутового обслуговування очолював директор Чечельницький. Він назвав новий будинок побуту на честь своєї дружини Лади Костянтинівни Чечельницької, лікаря-гінеколога. До речі, вона була серед перших лікарів нашого міста, які освоїли УЗ-діагностику. Працювала у поліклініці ДМК.

Також у міській газеті «Дзержинець» від 24 листопада 1978 року була опублікована така стаття:

«В інформаційно-рекламній газеті «Днепровская неделя» (видається у Дніпропетровську) було надруковано замітку, в якій Укрпобутреклама прохала читачів знайти назву для нового Дніпродзержинського Будинку побуту.

З 200 листів, одержаних за перші два тижні після публікації замітки, були відібрані найцікавіші пропозиції для подальшого обговорення. Після публікації другої замітки було одержано багато листів, автори котрих обговорювали запропоновані назви, пропонували нові.

Врешті вирішено було назвати новий побутовий заклад «Лада». Автор назви – Л. Н. Білоус із Дніпродзержинська».

Тепер вже не вдасться остаточно визначити автора назви. Але вона виявилася вдалою та прижилася.

Фото з альбому «Дніпродзержинськ», 1981 рік

Сьогодні
У наші дні «Ладу» офіційно називають торговим центром. Багато приміщень тут зайняті магазинами та офісами. Але залишилися також і майстерні: ательє з пошиття та ремонту одягу, виготовлення ключів, ремонт взуття та парасольок.

Якщо щось ламається, ми шукаємо майстрів в Інтернеті, а раніше поспішали зі своїми поломками до будинків побуту. З чим зверталися туди ви, любі читачі? А може, самі працювали там? Поділіться у коментарях.

Під час підготовки статті було використано матеріали відомого у Кам’янському краєзнавця Дмитра Кубанова, який ділився у фейсбуці зібраною інформацією про будинок побуту «Лада».

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: секрети старої фотографії