Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: секрети старої фотографії

Ця світлина вже не перший рік гуляє інтернетом. Але докладно про неї ще не розповідали. Давайте розглянемо її уважніше разом із міськими краєзнавцями.

Звідки взялася фотографія
І почнемо з історії самого знімку. Він з’явився у відкритому доступі завдяки відомому у місті журналісту, краєзнавцю та колекціонеру Віктору Куленку.

Фотографія потрапила до краєзнавця разом з архівом родини Кульвінських. Архів Віктору передала жінка, яка купила їхню квартиру. Колишні господарі залишили деякі старі меблі та багато фотографій. Просто викинути знімки у нової господарки рука не піднялася. Віддала журналісту. І тільки завдяки цьому ми бачимо, як виглядало наше місто понад 70 років тому. Віктор Куленко датує знімок 1950-ми роками.

До речі, зверніть увагу на імпозантного чоловіка у світлому костюмі та капелюсі. Він дуже вирізняється від інших перехожих. 

Та сама фігура зображена і на іншій фотографії з того ж архіву, зробленій біля гастроному на проспекті Пеліна (Гімназичний). Ось вона:

Віктор Куленко вважає, що саме його прогулянку містом і знімав фотограф. Але ким була ця людина – немає у кого запитати.

Старовинні магазини
Проте є кого розпитати про куточок міста, зображений на фотографії. Перед нами ділянка сьогоднішнього проспекту Свободи між вулицями Моршинською (раніше – Курська) та Історичною (Короленка). На початку 1950-х проспекту ще не було. Вулиця від пам’ятника Прометей до Транспортної площі (майдан Героїв) носила ім’я Заваріхіна. І на цій її ділянці, в одноповерхових будівлях, що тісно стояли один до одного, діяло кілька магазинів.

Докладно про них розповів старожил та краєзнавець Віталій Шрамко. Віталію Івановичу траплялася інформація про те, що ці магазини було збудовано ще на початку ХХ століття заможними торговцями.

Спорттовари та будматеріали
Ось що зміг розповісти Віталій Іванович про магазини на фотографії. Незнайомець у світлому костюмі йде повз приміщення, де, мабуть, діє невеликий ресторан. Про це свідчить оформлення трьох вікон. Якість знімку не дозволяє прочитати вивіску. Але незабаром, за словами краєзнавця, тут відкрили спеціалізований магазин товарів для велосипедистів та мотоциклістів під назвою «Рекордсмен». Це, схоже, був перший подібний магазин у нашому місті. Через деякий час, за словами Віталія Шрамко, його перенесли на проспект Пеліна (Гімназичний) та назвали «Восток». Магазин існує досі. У приміщенні, що звільнилося, відкрився магазин товарів для будівництва та ремонту. Він проіснував до 1990-х років. Його пам’ятаю і я. Ми з батьком купували там фарбу. Ще там продавали замки, крани та змішувачі, гумові прокладки до них, цвяхи, алебастр, розчинники, пензлі та шпателі, багато іншого.

До речі, назва «Рекордсмен» не зникла із міста. Старше покоління згадає таку крамницю спорттоварів у дореволюційній будівлі на проспекті Свободи, 12а (біля поліклініки). Спеціалізований магазин «Рекордсмен» діє у місті і зараз. Він розташований у цокольному приміщенні за адресою: проспект Т. Шевченка, 4.

Пам’ятна деталь
Відразу за майбутнім магазином будматеріалів була невеличка годинникова майстерня. На фотографії добре видно її двері та єдине вікно з козирком. Цю майстерню добре запам’ятала Людмила Глок – журналіст та краєзнавець. Дитиною її вразив годинник із маятником, виставлений у цьому вікні. Маятник був виконаний у вигляді дівчинки на гойдалці. Щоразу, проходячи повз, вона милувалася цією фігуркою. Більше нічого подібного їй бачити не доводилось.

Книгарня
У 1950-ті роки одразу після годинникової майстерні знаходився магазин технічної літератури. Віталій Шрамко так добре пам’ятає цей куточок міста, бо був тут постійним покупцем, стежив за новинками, знав усіх продавців. Він часто замовляв книги, навіть змайстрував із гуми штамп зі своєю адресою, щоб швидше заповнювати численні поштові картки-замовлення.

Посудний магазин
Найостаннішим у цьому торговому ряду був магазин «Кристал». Тут продавали посуд. Мені запам’яталося неяскраве освітлення всередині, високі стоси тарілок, таємниче мерехтіння скляних графинів та кришталевих ваз. Жодних оздоблень в магазині не було. Просто полиці та прилавки з товаром.

На фотографії біля посудного магазину стоїть дивна споруда, схожа чи то на кіоск, чи то на тумбу для оголошень. Віталій Іванович пояснив, що це, найімовірніше, точка продажу газованої води. Влітку такі з’являлися по всьому місту. У цій конструкції ховалася ємність із водою та балон із газом.

Що не потрапило у кадр
За словами Віталія Шрамко, зображений на фотографії торговий квартал починався з невеликого приміщення опорного пункту добровільної народної дружини (ДНД). Він знаходився на розі вулиць Заваріхіна та Курської і в кадр не потрапив.

Торговий квартал сьогодні
Магазини та годинникова майстерня давно закрилися. Дев’яності роки остаточно підкосили тут торгівлю. Занедбані власниками будівлі встигли занепасти настільки, що їх простіше знести, ніж відновлювати.

І звичайно, не в наш час варто порушувати питання про реконструкцію цієї ділянки проспекту. Віримо, тут ще з’являться будинки, які прикрасять місто. А поки що, дорогі читачі, поділіться вашими спогадами про магазини між вулицями Курською та Короленківською. Що ви тут купували? А може, ви згадаєте ім’я годинникового майстра або впізнаєте чоловіка у світлому костюмі та капелюсі? Напишіть у коментарях.

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: Транспортна площа – жваве перехрестя 1950-х років