Сказ: що треба знати та як правильно діяти

Доступні пояснення лікарів із Кам’янського.

Сказ – це одне з найстаріших і найнебезпечніших вірусних захворювань, відомих людству. Медична статистика щодо нього лякає: захворювання має 100% летальність, якщо у пацієнта вже з’явилися перші клінічні симптоми. Ліків проти активної фази сказу не існує.

Але є і кардинально інша цифра, що викликає оптимізм: сказу можна запобігти на 100%, якщо вчасно надати першу допомогу та розпочати екстрену вакцинацію.

Як діє вірус і хто є переносником?
Вірус сказу вражає центральну нервову систему. Він не передається через кров, а рухається по нервових волокнах від місця укусу безпосередньо до головного та спинного мозку. Саме тому укуси в обличчя, шию чи кисті рук є найнебезпечнішими – шлях вірусу до мозку дуже короткий.
Зараження відбувається, коли слина хворої тварини потрапляє на пошкоджену шкіру (укус, подряпина) або слизові оболонки.

Головні переносники
Дикі тварини: лисиці, кажани (їхні укуси часто залишаються непоміченими), їжаки, вовки, єнотоподібні собаки.
Домашні та безпритульні тварини: коти, собаки (особливо ті, що не мають щорічного щеплення).
Важливо: неприродньо ласкава дика тварина (наприклад, лисиця, яка сама йде до рук) – це одна з найяскравіших ознак сказу, а не привід її погладити!

Що робити, якщо вкусила/подряпала тварина?
Діяти потрібно негайно. Від вашої реакції у перші хвилини залежить ефективність подальшої профілактики.
Ретельно промийте рану милом. Це найважливіший крок! Вірус сказу має ліпідну (жирову) оболонку, яку звичайне господарське або туалетне мило здатне зруйнувати. Промивати рану під інтенсивним струменем води з милом потрібно не менше 10-15 хвилин.
Обробіть краї рани. Використовуйте спирт або йод для обробки шкіри навколо рани (не заливайте їх усередину, щоб не викликати опік тканин).
Негайно зверніться до травмпункту! Не чекайте до ранку чи наступного тижня. Лікар оцінить ризики та вирішить питання щодо необхідності введення антирабічної вакцини та імуноглобуліну.

Спостерігайте за твариною (за можливості). Якщо вас вкусив сусідський чи безпритульний пес, якого можна ідентифікувати, за ним встановлюється ветеринарний нагляд на 10-14 днів. Якщо тварина залишається живою і здоровою – курс ваших щеплень можуть достроково припинити.

Сучасна профілактика
Найбільший страх пацієнтів, який часто змушує їх відмовлятися від допомоги – це міф про «40 болючих уколів у живіт». Сьогодні екстрена профілактика сказу (ПЕП) – це курс із 5 або 6 щеплень (залежно від типу вакцини та протоколу).
Вакцина вводиться внутрішньом’язово: дорослим – у дельтоподібний м’яз плеча, дітям – у стегно. Ніхто не робить уколи в живіт.
Графік щеплень зазвичай такий: 0-й день (день звернення), потім 3-й, 7-й, 14-й та 28-й дні.

Як запобігти проблемі до її появи?
Вакцинуйте своїх улюбленців. Це не просто рекомендація, а обов’язок власників тварин і дієвий спосіб перервати ланцюг передачі вірусу. Щеплення котам і собакам потрібно робити щороку.
Уникайте контактів з незнайомими тваринами. Навчіть дітей не наближатися до безпритульних собак чи котів, не намагатися врятувати дикого їжачка або кажана голими руками.

Своєчасно звертайтеся до лікаря. Будь-яка подряпина від невідомої тварини – це медичний випадок, а не дрібниця, яка «сама загоїться».

Пам’ятайте, що сказ не пробачає зволікань. Будьте обережними, бережіть себе та своїх пухнастих друзів!

Джерело інформації: сторінка міського медичного центру здоров’я та медицини спорту у Фейсбук

Галина Днисова

Читайте також: Увага! Небезпечна інфекція, яку можна підхопити під час купання