15 березня 1931 року у Кам’янському/Дніпродзержинську відкрили ПК металургів

Палацу культури виповнилося 93 роки. Яким його запам’ятали містяни?
Його збудували за проєктом відомого українського архітектора Володимира Заболотного – головного архітектора Києва, автора архітектурного проєкту будівлі сьогоднішньої Верховної Ради. Заболотний проєктував кілька палаців культури. Наш був першим. До речі, частина краєзнавців вважають, що палац був збудований трохи пізніше – у 1932 році
У будівлі був концертний зал на 850 місць, напівкругла аудиторія для репетицій хору (вона діє й сьогодні), кімнати для гуртків самодіяльності, спортивний зал та просторе приміщення для бібліотеки, невелика спортивна зала. Будівля ДК була поділена на клубну та видовищну частини, які мали власні входи, технічні приміщення та могли діяти автономно.
У 1940 році палац реконструювали за проєктом архітектора Сергія Брусова. Додали декору у стилі епохи та прибудували до головного фасаду восьмиколонний портик.
1940 рік, палац перед реконструкцією, фото з фондів музею ДМК
Після Другої світової війни палац з боку стадіону вкрився численними прибудовами. А 1958 року з північного боку будівлі звели ще й кінотеатр «Прометей». Після відкриття кінотеатру ім. Шевченка прем’єрні покази тут не проводили. Натомість за один-два тижні можна було без ажіотажу подивитися фільми, які пройшли у Шевченка. Під час шкільних канікул зранку були дитячі сеанси з мультфільмами та казками.
1960 рік, фото з фондів музею ДМК
Стадіон за Палацом культури діяв цілий рік. У теплу пору там тренувалися футболісти та легкоатлети, проходили змагання, взимку заливали ковзанку.
ПК металургів став невід’ємною частиною культурного життя міста. Його прославили ансамбль народного танцю «Дніпро» та капела бандуристів. Тут виступали з гастролями артисти та самодіяльні колективи, проводились новорічні ялинки.
Листівка 1989 року
1995 року, через підтоплення фундаменту, будівля почала просідати. У видовищну частину палацу – кінотеатр, концертний зал та вестибюль перед ним доступ було закрито. Безвісти зникла багата бібліотека. Її доля невідома.
Сьогодні у ПК функціонує лише клубна частина будівлі. Тут працюють спортивні секції та гуртки. А покинуті зали палацу чекають кращих часів, коли знайдуться бажання і гроші для їх демонтажу та зведення на місці застарілої пишноти легких сучасних конструкцій, яким ґрунтові води будуть не страшні.
Використано інформацію сайтів: ДІСК, Кам’янська міська бібліотека ім. Т. Шевченко, BONUM URBIS
Галина Денисова
Читайте також: Учениці лівобережної школи мистецтв Кам’янського блискуче виступили на фестивалі у Львові
Читайте головні новини nashreporter.com у соціальних мережах Facebook, Telegram