Цей день в історії Дніпродзержинська/Кам’янського: Миколі Ктитарєву сьогодні виповнилося б 100 років

Людини вже немає, а пам’ять жива.

Життєвий шлях
Микола Михайлович Ктитарєв народився 21 квітня 1925 року у м. Кам’янське (з 1936 р. – Дніпродзержинськ) у родині робочого металургійного заводу.

У Другу світову війну був артилеристом. Брав участь у битвах на Карельському, Білоруському та Українському фронтах. Нагороджений бойовими нагородами, зокрема медаллю «За відвагу».

Після демобілізації у 1950 році Микола Михайлович повернувся до Дніпродзержинська. У рідному місті його професійна діяльність складалася так:
– 1951-1952 р. – редактор міського радіо, потім редактор газети «Серп і молот» азотно-тукового заводу;
– 1957 р. закінчив Дніпродзержинський металургійний інститут;
– 1958 р. механік азотно-тукового заводу;
– з 1959-1961 рр. – секретар парткому азотно-тукового заводу;
– з 1961-1963 рр. – другий секретар Дніпродзержинського міськкому партії;
– з 1963-1981 рр. – голова виконкому Дніпродзержинської міської ради народних депутатів;
– з 1981 року – уповноважений Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР;
– до 1999 року керував секретаріатом Ради з питань виставкової роботи в Україні при Кабміні.

Місто при ньому
Як зазначалося вище, з 1963 до 1981 року Микола Михайлович Ктитарєв обіймав посаду голови виконкому Дніпродзержинської міської ради народних депутатів. Нині цей пост називався б «міський голова». Хоча не варто забувати, що час, система держуправління в країні та і сама країна були іншими.

Треба зазначити, що чисельність населення міста (а це, мабуть, один із ключових показників успішності роботи влади) за Миколи Ктитарєва збільшилася з 206 тисяч осіб (дані на 1960 р.) до 260 тисяч осіб (дані на 1983 р.).

Є сенс нагадати читачам, що було побудовано в ті роки (1963 по 1981):

– розпочато будівництво житлового масиву «Лівий берег” (побудовані 1-й, 2-й, 9-й мікрорайони; варто зазначити, що саме Микола Ктитарєв зміг переконати тодішнє республіканське керівництво у тому, що місто має зростати не в бік Аул, а саме в лівобережному напрямку);
– збудовано Південно-Західний район;
– виконано проектні роботи майбутнього мосту через річку Дніпро;
– місто поповнилося знаковими будинками, які і досі надають йому свій колорит: автовокзал (1964); привокзальна площа та залізничний вокзал (1965); кінотеатр ім. Шевченка (1965); енергетичний технікум (1966); площа Дзержинського (зараз Калнишевського) та сучасна будівля міськради (1967); індустріальний інститут (1967); музучилище (1967); льодовий майданчик зі штучним льодом (1967) та кафе «Крижинка» (1968); басейн олімпійського класу (1969); центральний універмаг (1969); Палац культури «Хімік» (1970); Палац спорту (1973); Будинок меблів (1973); готелі «Зоря» (1974) та «Олімпія» (1976); монумент Слави воїнам-визволителям (1975); бюст Л. І. Брежнєва; кінотеатр «Комсомолець» (1977); молодіжний клуб «Полум’яні зорі» (1978); центральний Будинок побуту (1978); перший універсам (1979); Будинок політосвіти (1979); санаторій «Дніпровський» (відкритий у 1980); реконструйовано будівлю міського театру (1981); розпочато будівництво Музею історії міста (буде відкрито у 1985); три будівлі райвиконкомів; численні лікарні, школи, дитячі садочки…

Творча особистість

Таланти Миколи Ктитарєва не обмежувалися лише державними справами. Він є автором книг «У степу під Баглієм», «За покликом сердець» та «Двобій».

Відомо, що Микола Ктитарєв написав також свої спогади. У них він розповідає про роботу на посаді керівника міста, про те, як ухвалювалися важливі для розвитку Дніпродзержинська рішення. За наявною інформацією, спогади Миколи Ктитарєва повністю опубліковані не були (якщо не брати до уваги невеликих уривків, що потрапили до ЗМІ).

За заслуги перед Дніпродзержинськом Миколі Ктитарєву надано звання «Почесний громадянин міста».

Помер Микола Ктитарєв на 90-му році життя, у 2014 р. За одними джерелами, 3 серпня, за іншими – 4 серпня. Похований у Києві.

Микола Михайлович Ктитарєв (джерело – Дмитро Кубанов)

Фото на заставці з публікації Віктора Куленка «Дніпродзержинськ – лівий берег; як усе починалося». Микола Ктитарєв (тримає вказівку) представляє Володимиру Щербицькому (праворуч від нього) проект лівобережної забудови.

У матеріалі використано інформацію з публікації відомого краєзнавця Дмитра Кубанова від 03.08.2020 р.

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: секрет незвичайного фото