Цей день в історії Кам’янського: 30 жовтня 1915 року народився митець, який створив панно на фасаді університету

Іван Першудчев створив галерею скульптурних портретів та дивовижні наскрізні рельєфи.

Наш земляк
Іван Першудчев народився в сім’ї металурга, навчався у 1-й трудовій школі (сьогодні це технічний ліцей), закінчив фабрично-заводське училище та у 1932 році пішов працювати в залізничний цех металургійного заводу. Був помічником машиніста паровоза. У тому ж 1932 році в місті відкрили Палац культури металургійного заводу. Після роботи Іван займався там в ізостудії. Ліпкою та малюванням він захоплювався з дитинства. Безперечний талант юнака помітили, і за направленням від трудового колективу Іван Першудчев вирушив на навчання до Дніпропетровського художнього училища. Училище він закінчив з відзнакою у 1937 році і відразу вступив до Всеросійської Академії мистецтв у Ленінграді, де навчався у В. Богатирьова та І. Манізера. Робочі його бригади дуже пишалися тим, що хлопець «пішов у гору». Колишні співробітники навіть деякий час допомагали Іванові грошима, «скидалися» з получки і надсилали як додаткову стипендію.

Фронтовий скульптор
22 червня 1941 року студент Першудчев був на літній практиці в Саранську, брав участь в оформленні залізничного вокзалу. На фронт він пішов добровольцем. Воював і був поранений. Після госпіталю повернувся на фронт вже як скульптор у діючих частинах і почав створювати цикл портретів воїнів (усього 50 портретів). За один-два сеанси, просто неба на ящиках з-під снарядів або бочках від пального він ліпив портрети фронтовиків, викликаних для цього просто з передової. Скульптури вийшли дуже промовистими, автора помітили. Кілька робіт із цього фронтового циклу є у музеї історії нашого міста.

Пропонуємо подивитись кілька малюнків та скульптурних робіт І. Першудчева тих часів

Круглі скульптури та наскрізні рельєфи
Після війни Іван Першудчев багато працював у меморіальній скульптурі. Найвідоміші його роботи – меморіали у Відні та Берліні (військовий меморіал у парку Schönholzer Heide, район Панків, меморіал загиблим воїнам (Альт-Хоеншенхаузен)), пам’ятники Леніну, Дзержинському у нашому місті. Все це так звані круглі скульптури.

Менше відомі роботи І. Першудчева у жанрі наскрізного рельєфу. Складність жанру в тому, що за зображенням відсутня площина, як на картинах та звичайних рельєфах. Автор має враховувати, що саме перебуватиме за його роботою. Власне, після демонтажу у 2016 році пам’ятників Леніну та Дзержинському в місті залишилися лише наскрізні рельєфи, і вони унікальні. Композиція «Юність» на фасаді індустріального інституту (сьогодні – Дніпровський державний технічний університет) з’явилася в 1963 році. Інша робота, що збереглася, – декоративні ґрати на ГЕС, встановлені в 1965 році. Висота – 3,5 м, довжина – 30 м. Ніна Олександрівна Циганок, колишій директор музею історії нашого міста, особисто знала Івана Першудчева та підтверджує інформацію про те, що це був подарунок від скульптора рідному місту. Після набрання чинності законом «Про декомунізацію» цей рельєф буквально вкоротили на голову. Справа у тому, що композицію завершував профіль Леніна. Що вдієш, за радянських часів ця лиса голова стирчала буквально звідусіль. Щоб не занапастити всю композицію, на ГЕС охайненько її декомунізували. Подивіться, що вийшло.

Наскрізний рельєф у 1980-ті роки

Наскрізний рельєф після декомунізації. Фото зроблено у 2018 році

Іван Першудчев пішов із життя 1987 року. Сьогодні ім’я скульптора носить Дитяча художня школа міста Кам’янське.

Редакція вдячна колективу Дитячої художньої школи ім. І. Першудчева за допомогу у підготовці матеріалу.

Галина Денисова

Читайте також: «Шайба», «Горплощадка», «КПЗ», «Черный гастроном» та інші: словник народних назв Кам’янського/Дніпродзержинська