Де починалася історія радіо у Кам’янському/Дніпродзержинську?

Сьогодні – Міжнародний день радіо. Ми вітаємо всіх, хто працює чи працював раніше у цій сфері, і хочемо розповісти про будівлю, де довгий час розміщувався міський радіовузол.

Цей симпатичний будинок із палісадником стояв саме там, де тепер знаходиться поліклініка ДМК на нинішньому проспекті Свободи. На початку ХХ століття по сусідству з ним (через будинок) був кінотеатр «Ампір», пізніше перейменований на «Смичку», а потім на «Славу».

Відразу після революції 1917 року будинок займав міськком комсомолу, а потім багато років тут розміщувався міський вузол зв’язку та була редакція радіомовлення.

Наринули спогади
Тут працювала Любов Терентьєва, яка й поділилася зі мною цікавою розповіддю. Спочатку вона була оператором радіовузла, потім – кореспондентом-диктором. З будинком, дуже охайним і приємним, та з людьми, які в ньому працювали, у неї пов’язані найкращі спогади.

За її словами, редакція займала одну невелику кімнату на першому поверсі. Більшість приміщень була зайнята апаратурою. На подвір’я заїжджали вантажівки з величезними бухтами кабелю.
З ганку через невеликий коридорчик відвідувачі потрапляли до просторої зали, в якій оператори приймали оплату за користування радіоточкою. Далі був кабінет начальника.

У цьому будинку були дуже товсті стіни. Тому влітку тут було прохолодно, а взимку тепло. У будівлі були водопровід та каналізація. Другий поверх нагадував Любові хори у храмі. Там зберігався архів якоїсь організації.

Ходили розмови, що до революції у цьому будинку була німецька кірха. А ще Любов чула розповіді, ніби раніше тут стояв рояль і робилися записи дитячих концертів для радіотрансляцій.
Насправді, за словами багаторічного директора музею історії нашого міста Н.А. Циганок, у будівлі раніше був лютеранський храм.

Інша епоха
Куточок міста, що примикав до колишньої Базарної площі (сподіваємося, що багато хто в місті пам’ятає і знає назву цієї вулиці, де зараз знаходиться головна прохідна заводу), змінився до невпізнання наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років. Масштабна реконструкція металургійного комбінату поглинула Базарний та Банний узвози, кінотеатр «Славу» та старий вузол зв’язку, про який ми розповіли у цій публікації. Мабуть, без реконструкції було не обійтися. І будинки ці були старі. Але саме в них дуже гостро відчувалася епоха. Шкода, що не збереглися. Тепер це місце виглядає так.

Редакція міського радіо переїхала на вулицю Арсенічева, 3, у так званий будинок рабина. Сьогодні вулиця носить ім’я Любавицького Ребе. А центр зв’язку ще раніше перебрався до спеціально для нього зведеного будинку на розі проспекту Свободи та вулиці Шепетова (сьогодні тут розташований магазин «Епіцентр»).

P. S. Робота радіовузла здавалася такою буденністю. Що тут фотографувати та запам’ятовувати? Тому сьогодні ми маємо лише цей знімок. І той із газети, збережений в архіві Г. Яцука. Тим не менш, завдяки цій старенькій фотографії вдалося зберегти цікаву сторінку історії нашого міста. До речі, сподіваємося на коментарі до цієї статті, може хтось із городян згадає ще щось цікаве про цю будівлю та місце.

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: унікальне фото старовинної будівлі, якої вже немає