Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: чоловіча гімназія (було й стало)

Напередодні початку навчального року нагадаємо про один із найстаріших навчальних закладів нашого міста, який був заснований майже 120 років тому.

На заставці фотографія з книги Людмили Яценко та Олександра Слонєвського «Дух ушедшей эпохи». Перед нами – чоловіча гімназія Кам’янського (фото початку ХХ ст.).

А цей знімок (той самий період) – з архіву Ф. Магільйона (нащадка Ернста Сундгрена, директора Дніпровського металургійного заводу у 1907-1914 роках). Його надіслали історику Олександру Слонєвському із Бельгії. Світлину опубліковано у книзі «Альбом видів Дніпровського Заводу та заводського поселення. 1888-1918».

Гімназію було засновано 1907 року товариством «Просвіта», до якого входили представники адміністрації та службовці Дніпровського металургійного заводу. Відкриттю гімназії активно сприяв тодішній директор-розпорядник «Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства» – Ігнатій Ясюкович.

Будівля гімназії була спроектована так, щоб більшість приміщень виходила вікнами на схід. Усередині – високі стелі. Двері із шляхетних порід дерева. У коридорах і класах підлога була паркетна, а на сходах – з кольорового кахлю. У вікнах між поверхами – кольорові вітражі. Бронзові люстри у спортивному залі. Все продумано та красиво.

Чоловіча гімназія була класичною. Тут особлива увага приділялася вивченню мов: грецької, французької, німецької.

Перший директор

Це була чудова людина – відомий український педагог та громадський діяч Дмитро Сигаревич (1868-1914 рр.). Його спеціально запросили очолити новий навчальний заклад. Директор гімназії виправдав очікування. Він виявив блискучий адміністративний та педагогічний талант. Роботу було поставлено зразково. Навіть видавалися друковані звіти про організацію навчального процесу. У гімназії діяв оркестр (на фото), хор, гімнастичний гурток. За свідченням сучасників, Сигаревич із великою любов’ю ставився до своїх учнів. Він уважно стежив не лише за їхньою освітою та вихованням, а й за здоров’ям. У гімназії проводили регулярні медичні обстеження.

Хто тут навчався

Навчання було платним та недешевим. Не всі жителі Кам’янського могли дозволити собі віддати сина до гімназії. Тому правління металургійного заводу призначало щорічні стипендії дітям небагатих робітників та службовців. Катеринославське земство також виділяло кошти для цих стипендій.

Збереглася інформація про те, що у 1914 році в гімназії навчалися 245 хлопчиків. 14 з них були дітьми потомствених дворян, 31 – діти дворян та чиновників, 6 – духовного звання, 91 були з сімей міщан та цеховиків, 8 – діти купців та почесних громадян, 92 – селяни, 2 – козацького звання та 1 іноземний підданий.

Слід сказати, що навіть у найбурхливіші роки революції, громадянської війни та австро-угорської окупації заняття в гімназіях Кам’янського не припинялися.

Останній випуск гімназистів, які навчалися за класичною програмою, відбувся 1919-1920 року. На фото, випуск 1918 рік:

  

Що було потім

Класичні гімназії були реформовані в трудові школи із спільним навчанням хлопчиків та дівчаток та багатьма іншими нововведеннями (на фото учні трудової школи, заняття з лепки):

У 1930-ті роки у приміщеннях колишніх гімназій діяли школи №1 та №2 (знову з поділом на чоловічу та жіночу).

Під час фашистської окупації у колишній чоловічій гімназії розміщувалися німецька комендатура та штаб. Заняття тут відновилися за кілька тижнів після звільнення міста.

З 1954 року хлопчиків та дівчаток знову почали навчати спільно. А колишня гімназія стала називатися середньою школою №1.

У 1989 р. будівля колишньої чоловічої гімназії стала одним із корпусів технічного ліцею.

З січня 2022 року навчальний заклад називається “Технічний ліцей імені Анатолія Лигуна”.

Минулого, 2025 року, тут було розпочато великі ремонтні роботи. Приємно бачити старовинну будівлю доглянутою і молодшою.

Також варто відзначити, що цей навчальний заклад уже традиційно вважається одним із найпрестижніших у місті. Його вихованці регулярно показують високий рівень знань на тестуваннях, конкурсах тощо. А ще тут дбайливо зберігають пам’ять про свою історію (на сайті ліцею розміщено цікаву та змістовну інформацію про минуле навчального закладу, є свій музей).

Погляд через століття

Пропонуємо до уваги читачів кілька фотографій гімназистів та їхніх наставників із фондів музею Технічного ліцею імені Анатолія Лигуна.

Джерела інформації:
Людмила Яценко, Олександр Слонєвський «Дух ушедшей эпохи»,
Наталія Буланова «Кам’янські етюди в стилі ретро»,
Олександр Слонєвський «Альбом видів Дніпровського Заводу та заводського поселення. 1888-1918»,
Сайт «Наукового ліцею імені Анатолія Лигуна» https://licey-1.ho.ua/about.html

Галина Денисова, Ігор Кузьминський, Світлана Брижа