Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: хто пам’ятає магазин «Електрон» (де знаходився та чим торгував)

А ще: як платили за світло до встановлення електролічильників, що таке «шахрай» та інші цікаві факти.

Будинок за адресою: проспект Свободи, 55, був зведений у середині 1950-х років. На першому поверсі були передбачені приміщення для магазинів. І практично відразу тут було відкрито спеціалізований магазин № 22 «Радіотовари», пізніше перейменований на «Електрон». На заставці – фотографія цього магазину, зроблена в 1970-ті роки, з архіву Олександра Волока (її опублікував на своєму сайті «ФОТІК» відомий у Кам’янському журналіст Віктор Куленко).

Виявилося, що міський старожил та краєзнавець Віталій Шрамко багато років був тут постійним покупцем. Ось що він розповів:
– Перший раз я побував у цій крамниці, коли навчався у п’ятому класі. Мені тоді потрапив до рук журнал «Радіо» зі статтею про те, як самому зібрати радіоприймач. Я дуже надихнувся, і ми з мамою пішли за радіодеталями. У «Радіотоварах» я купив усе, що було потрібне. Пізніше саме тут я купував перші лампи денного світла з дроселями. Тоді вони були новинкою. Я самостійно встановив удома дві такі лампи.

Тривалий час торговий зал магазину практично не змінювався. Ліворуч від входу був відділ з електротоварами. Там продавалися лампочки, вимикачі та розетки, простенькі транзисторні радіоприймачі та електроплити (вони коштували дорого), різні дроти, у тому числі для намотування трансформаторів. Мене ж більше цікавив відділ навпроти входу – радіодеталі.

«Радіотовари» був першим таким магазином у нашому місті. Раніше всі подібні товари можна було знайти лише на товкучці, яка на початку 1950-х років перебувала на місці нинішнього «Будинку зі шпилем». Коли його почали зводити, торгівля перемістилася на територію сучасного ринку.

Які електротовари можна було знайти на ринку
Це сьогодні тут можна купити практично всі електротовари, які потрібні для ремонту і будівництва. У 1950-х майже все продавалося «з-під поли». Люди знали, у кого питати. У ходу були дроти для електропроводки всередині будинків і квартир та порцелянові ізолятори до них, подовжувачі, саморобні електроплитки та кип’ятильники – потужні, але не завжди безпечні. Серед популярних електротоварів були так звані шахраї. Про них треба розповісти окремо, адже сьогодні мало хто про це пам’ятає.

Що таке «шахрай»
За словами Віталія Шрамка, так містяни називали невеликий, кустарно виготовлений пристрій, який вкручувався в патрон замість звичної лампочки, що висить на стелі. До дроту на іншому кінці «шахрая» найчастіше підключали саморобну електроплитку. Справа в тому, що до середини 1950-х ще не було квартирних лічильників електрики. Оплату здійснювали за кількістю і потужністю лампочок, що були в квартирі. На кожну потужність був особливий тариф. Розетки були розкішшю. За кожну розетку стягувалася окрема щомісячна плата у сумі 50 рублів (після фінансової реформи – 5 рублів). Відомості про кількість лампочок та розеток у кожній квартирі були у ЖЕКах. Там же виписували рахунок на оплату. Мешканці не мали права самостійно міняти лампочку, яка перегоріла. Треба було звати електрика. Він міняв лампочку та пломбував патрон папірцем за підписом голови ЖЕКу. Містяни хутко відклеювали «пломбу» з одного боку і користувалися патроном за допомогою «шахрая». Таким чином господині готували їжу на електроплитках, а не на примусах чи вугільних печах та економили паливо. Коли всюди встановили електролічильники, потреба в «шахраях» відпала, вони стали історією.

Хто проводив електрику у будинки Нового селища
Мій співрозмовник Віталій Шрамко розповів, що в середині 1950-х активно будувався район приватної забудови, відомий у місті як Нове селище. Його верхнім кордоном була залізнична гілка Кривий Ріг – Дніпро (по ній і сьогодні прямують поїзди через залізничний вокзал). Нижній – залізнична колія, що проходить повз готель «Зоря» до станції Кам’янське-Вантажне). Правою межею у 1950-1960-х була вулиця Жовтнева (сьогодні – проспект Ювілейний), лівою – район, що прилягає до сучасної вулиці Грушевського (Димитрова).

Фото з німецької кінохроніки: літо 1943 року, Кам’янське/Дніпродзержинськ, над районом Нового селища (сторінка у ФБ Д. Кубанова) 

Заселяти район почали ще у 1930-ті роки. Але у 1950-х люди зіткнулися з різким подорожчанням дроту та ізоляторів на міському ринку. Попит підвищився – будували масово. І багатьох містян по-справжньому врятував новий магазин «Радіотовари». Там можна було за фіксованою державною ціною купити необхідне: провід, ізолятори, вимикачі та розетки.

Віталій Шрамко згадав, що у 1957 році, коли він навчався в індустріальному технікумі, то разом із майстром та однокурсниками часто ходив на підробітки до Нового селища. Вони робили новоселам проводку всередині будинків, встановлювали на вулицях стовпи та протягували між ними дроти… Після завершення роботи майстер ділив заробіток між учасниками.

Р. S. Ось скільки цікавого вдалося дізнатися. «Електрон» закрився у 1990-х роках. Точної дати краєзнавець не згадав, і я не знайшла. У цьому приміщенні працювали різні магазини. Мабуть, найдовше протрималася торгівля побутовою хімією та косметикою. Сьогодні тут чекають на нових орендарів.

Галина Денисова

Читайте також: Цей день в історії міста: 1 червня 1945 р. було ухвалено рішення про створення індустріального технікуму