Іван Старков: вміння працювати з людьми заради позитивних результатів

Життя міста – це його люди. Іван Олексійович Старков близько двадцяти років віддав сфері житлово-комунального господарства Дніпродзержинська, приїхав у місто пів століття тому, в далекому 1973 році. Чоловік пройшов свій цікавий життєвий та професійний шлях від рульового моториста річкового порту до начальника житлово-комунального господарства міськвиконкому. Якою б справою не займався Старков – всюди і завжди досягав успішних результатів.

Дитинство і мрія

Іван Старков народився 19 жовтня 1953 р. у Воронезькій області. Дитячі роки швидко минули. За два роки до повноліття Іван починає замислюватися над обранням професії та подальшим життєвим шляхом. Хочеш насмішити Бога – розкажи йому про свої мрії та плани. На жаль, ця істина актуальна і дуже дієва у всі часи. Але жити без мрії неможливо, тим паче юнакові. Іван не мріяв стати героєм або космонавтом… Він хотів пересуватися на автомобілі – службовій «Волзі». Мрія здійсниться, але через вісімнадцять років…

Життєві стежки 70-х

Перспектива жити і працювати в селі не надто приваблювала 16-річного парубка, який вирішує підкорити місто. Після закінчення восьмирічної школи подав документи до Ростовського річкового училища, в якому навчався впродовж декількох років та згодом отримав спеціальність техніка-судноводія.

Сімдесяті роки стали для Івана не тільки часами юності, формуючими його особистість, але й вирішальними в його подальшій долі. Влітку до рідного села хлопця приїздить дівчина Людмила з Дніпродзержинська. Знайомство з українською гостею переросло у кохання всього життя. Молодий чоловік у вільний від навчання і роботи час дедалі частіше навідував Дніпродзержинськ, аби зустрітися з коханою дівчиною. У 1973 році він вирішує переїхати в Дніпродзержинськ до нареченої. У наступному році молодята відсвяткували весілля. Почалася нова, цікава і вагома сторінка в житті Івана Старкова. Через п’ять років подружнього життя у них народжується первісток і єдиний син Валентин. Іван працює рульовим мотористом, капітаном-дублером і старшим диспетчером у дніпродзержинському річковому порту та отримує вищу освіту в Горьківському інституті інженерів водного транспорту.

Перші кар’єрні сходинки

В СРСР однією з галузей професійної діяльності, де відкривалися можливості проявити свої здібності та характер, і певним соціальним ліфтом для активної молоді була державна служба. У 1982 році Івана Старкова запрошують на роботу інструктором до організаційного відділу Дніпродзержинського міськвиконкому. Робота в органах державного управління – своєрідний відбір найкращих, вона не тільки престижна, але й відповідальна. Саме тут молодий чоловік пройшов чимало випробувань та своєрідний відбір на вміння та здібності працювати з людьми: виконувати і приймати необхідні для міста рішення.

Комунальник – поклик розуму і душі. Службова «Волга»

У 1983 році Іван Олексійович переходить на роботу у відділ комунального господарства Дніпродзержинського міськвиконкому заступником завідувача. З 1987 року працює на посаді завідувача відділом комунального господарства. До речі, саме в цей час здійснюється дитяча мрія сільського хлопця: йому виділяють службовий автомобіль ГАЗ-2410.

Через три роки, у 1990, Іван Старков очолює Управління комунального господарства нашого міста. Працюючи на різних ділянках комунальної галузі, Іван Олексійович набуває і збагачує власний професійний досвід організатора-господарника, працює над вдосконаленням системи житлово-комунального господарства, допомагаючи людям вирішувати нагальні питання.

В середині дев’яностих років чоловік переїздить до обласного центру, де отримав призначення головного інженера Дніпропетровського обласного «Водоканалу». Саме на ці роки припадає пік кризи у житлово-комунальному господарстві. Але, попри всі складнощі і труднощі тих часів, Іван Олексійович продовжує працювати задля людей, не забуваючи рідний Дніпродзержинськ. За багаторічну плідну працю в галузі житлово-комунального господарства має подяки міністра ЖКГ, міської та обласної влади.

На зламі століть

Двохтисячні – час роботи Івана Олексійовича помічником народного депутата України. Чоловік брав активну участь в багатьох виборчих кампаніях, в тому числі міського голови Кам’янського. Нині чоловік на заслуженому відпочинку, але його багатий життєвий та професійний досвід господарника в пригоді і сьогодні.

Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року докорінно змінило життя мільйонів українців, усвідомлення і розуміння багатьох усталених істин. Іван Старков не може без смутку, болю та розпачі дивитися на трагедію війни, яка вже другий рік огортає Україну. Чоловік приклоняється і пишається силою духу нашого народу, в міру сил надаючи допомогу українському війську, та щиро вірить в українську Перемогу!

Цими жовтневими днями Іван Олексійович святкує свій ювілей. Сім’я та рідні люди, колеги бажають йому мирного неба, здоров’я, родинного благополуччя, звертаючись із повагою до чоловіка, який вміє працювати з людьми та завжди досягає позитивних результатів.