Кам’янське, 1 Травня, 1928 рік: що на фото і де це місце зараз

Секрети старовинних світлин нашого міста.

Сьогодні, 1 травня, в Україні відзначають Міжнародний день праці. У зв’язку із цим, у рамках історичної рубрики, редакція пропонує поглянути на одне дуже давнє фото. Його зроблено також першого дня травня, фото датується 1928 роком. Знімок не так широко відомий, а оригінал його зберігався свого часу в Народному музеї ДМК. Розповісти про цю фотографію редакція попросила історика та письменника Олександра Слоневського. За словами краєзнавця, йому доводилося тримати цей знімок у руках. До речі, фото велике, десь формату А3 (30 Х 42 см). Автор фотографії історикам невідомий.

Першотравень

Можна припустити, що на фото першотравнева демонстрація. За радянських часів це було популярне свято, яке мало політичне та ідеологічне забарвлення.

Фотографію зроблено з балкона другого поверху будинку на пр. Гімназичному № 2, 4 та 6. На жаль, сьогодні ця будівля частково у занедбаному стані. Того балкона вже давно немає. Ось як виглядає ця панорама зараз (на сучасному фото трохи  захватили будівлю, з якої зроблено старовинну світлину):

А 1928 року це був один із головних торгових та ділових центрів нашого міста. Нижче фото вказаної будівлі початку ХХ століття з іншого ракурсу:

До речі, ця вулиця на той час називалася просто – «Проспект». Історик також уточнив, що у 1928 році на другому поверсі вказаного будинку знаходився готель «Красний». Цікаво, що його вікна виходили на площу (на той час на ній вже був пам’ятник Прометею), що теж називалася Красною.

Історик припускає, що колона (або натовп людей), напевно, піднімалася від прохідної заводу і через арку (її видно на фото) могла йти, наприклад, до пам’ятника Прометею або до будівлі сьогоднішнього Театру ім. Лесі Українки. Нагадаємо, що на той час територія перед входом до театру була головною площею міста. Вона носила ім’я комуністичного вождя Володимира Леніна (названа була так у зв’язку з відкриттям на ній у 1927 році пам’ятника Леніну).

Деталі

Звісно, журналіст не міг не запитати: що ще цікавого можливо побачити на знімку? Олександр Слоневський запропонував звернути увагу на 3 будівлі на задньому плані фото. Ось вони:

Виявляється, та, що посередині, – це кінотеатр. Він був збудований на початку ХХ століття. Перша назва – «Ампір». Після революції 1917-го його перейменували в «Смичку», під час окупації 1941-43 рр. він став «Україною», а покоління, яке ходило в кіно в 50-70-х минулого століття, пам’ятає його вже як «Славу». Будівлю кінотеатру знесли під час масштабної реконструкції кінця 70-х – початку 80-х (у зв’язку із будівництвом конвертерного цеху). Наразі на його місці розташований інженерний корпус ДМК («Каметсталі»).

Двоповерхова будівля ліворуч від кінотеатру – лютеранська кірха. О. Слоневський нагадав, що до перевороту 1917 року на Дніпровський металургійний завод приїжджало працювати багато фахівців з Європи. Серед них було чимало католиків та протестантів.

Будинок праворуч «Смички» – це, ймовірно, магазин.

До речі, вказані 3 будинки стояли на вулиці Новобазарній. Пізніше її перейменують на вулицю активіста Миколи Заваріхіна (його застрелили в селі Аули у 1926 році). Наприкінці 1954 – на початку 1955 р. вона знову змінить назву, ставши проспектом Леніна. Вже в наші часи, у зв’язку з декомунізацією, головна вулиця міста стане проспектом Свободи (з 2016 року).

Від редакції. Сподіваємось, що завдяки цьому невеликому екскурсу читачам вдалося зазирнути у минуле нашого міста. При цьому варто зазначити, що це зовнішня сторона того непростого і досить бурхливого часу. Щоб зрозуміти дух тієї епохи, варто не забувати інші фактори тих складних років: з одного боку – початок промислового зростання, будівництво та розвиток підприємництва у зв’язку з Новою економічною політикою; з іншого – репресії, придушення інакомислення, насадження «правильних» поглядів та ідеології. Попереду голод 1932/33 років. Проте все це наша історія, яку не слід ані викреслювати, ані забувати.

Ігор Кузьминський