Кам’янське/Дніпродзержинськ, 1943 рік: унікальний ракурс

Спочатку цю світлину вважали фотокарткою Дніпропетровська.

Цей знімок з’явився в інтернет-просторі Кам’янського у 2021 році і відразу відзначилася цікавою історією.

Опублікував його відомий краєзнавець Дмитро Кубанов. Він виявив цю світлину на сторінці у ФБ у любителя історії Дніпропетровська Дмитра Бондаренка, який, напевно, знайшов фото на інтернет-аукціоні.

Так ось, оригінальний підпис на знімку був такий: «Дніпропетровськ, 1943 рік» Водночас, лише глянувши на фото, Дмитро Кубанов одразу визначив, що це не обласний центр, а саме наше рідне місто.

В одному з інтерв’ю Дмитро Кубанов докладно розповів журналісту, що цікавого можна побачити на цьому знімку.

Що це за ракурс?

Краєзнавець пояснив, що знімок зроблено з парашутної вежі, яка колись була на території міського парку. Щоб читачі змогли зорієнтуватися, він підказав, що 5-поверхова будівля, яка розташована в самому центрі історичного фото, – це житловий будинок, який і зараз знаходиться за адресою: проспект Гімназичний, 53.

За словами краєзнавця, цей будинок зведено у 1937 році. Призначався він для інженерно-технічних працівників (далі – ІТП) Дніпродзержинської державної районної електростанції (сьогодні це ТЕЦ, яка взимку обігріває мешканців правого берега). Ось як він виглядає в наші часи:

Якщо взяти цю п’ятиповерхівку за орієнтир, можна легко розібратися, що ж є на фото. До речі, багато того, що ми бачимо на цьому знімку, збереглося до наших днів. При цьому давайте пам’ятати історичний аспект: світлина була зроблена в 1943 році, коли місто перебувало під фашистською окупацією.

Отже, нижче за згаданий будинок ІТП, за словами Д. Кубанова, бачимо приватний сектор і проїжджу частину сьогоднішньої вулиці Васильєвської, колишньої Арсенічева (німці перейменували її у вулицю Бетховена). Своїм фасадом вказана п’ятиповерхівка, як і сьогодні, виходить на проспект Гімназичний (під час окупації називався вулицею Німецькою). Праворуч біля будинку ІТП бачимо територію сьогоднішнього хлібозаводу. До речі, у 1941-43 роках він роботу не припиняв. Вище вулиці Німецької розташовані кілька десятків двоповерхових будинків тогочасного Нового селища металургів, яке з’явилося у другій половині 20-х років минулого століття. Його одноповерхову та двоповерхову забудову поділяє сквер вулиці Головної селищної – колишній Комсомольський парк.

Трохи лівіше видно дві триповерхівки (вони явно виділяються). Ці будинки і зараз розташовані на початку вулиці Вокзальної, якраз навпроти станції Тритузної.

Зниклі пейзажі

Верхня частина фото має особливу цінність. Там відображені види нашого міста, які згодом суттєво змінилися.

Почнемо з Дніпра. Вид на річку тоді був іншим, ніж зараз: немає звичного нам мостового переходу та греблі ГЕС. До речі, острови та русло Дніпра тоді теж виглядали інакше (додаємо скани карти Червоної армії вересня 1943 року та сучасну гугл-карту).

На березі, якщо придивитися, можна розгледіти будівлю сьогоднішнього річпорту. Краєзнавець нагадав, що вона була зведена напередодні війни, у 1938 році.

Одноповерхова забудова, розташована біля нього, – це житловий масив Піски (сьогодні він також значно видозмінився).

Завершуючи розповідь про це історичне фото, Дмитро Кубанов запропонував звернути особливу увагу на його верхню ліву частину, де відображена рідкісна історична інформація.

Зокрема, там видно окремий великий житловий масив приватної забудови. Краєзнавець пояснив, що це територія села Романкове. На фото можна побачити ту його частину, де сьогодні розташовані вулиці Кузьми Скрябіна (Семашко), Дніпробудівська, Квітів та інші. Дмитро Кубанов пояснив, що під час будівництва Дніпродзержинської ГЕС (сьогодні – Середньодніпровська) у 1956-1964 роках. ця сільська забудова була знесена, а на її місці звели селище енергетиків (сьогодні ми його називаємо Дніпробудом).

Фото робили з «міні-Ейфелевої вежі»

Парашутна вишка, на яку піднявся, ймовірно, німецький фотограф, щоб зробити цей знімок, заслуговує на окрему увагу. Звісно, вона не була такою надвисокою, як паризька (висота Ейфелевої вежі становить 324 м), але й маленької її не назвеш. Згідно з наявними даними, висота парашутної вежі у Кам’янському/Дніпродзержинську була 75 метрів. Для порівняння: 16-поверховий будинок має висоту від 40 до 50 метрів.

До речі, парашутна вежа, споруджена в Кам’янському-Дніпродзержинську, була, як мінімум, найвищою в Україні з аналогічних конструкцій. Як зазначав краєзнавець Віталій Шрамко, про цей факт писали і міські, і всеукраїнські ЗМІ за радянських часів. А от центральні союзні ЗМІ цю тему оминали. Причина – дніпродзержинська вишка нібито була навіть вищою за московську.

Зазначимо, що, за даними Музею історії ДМК (дослідження Павла та Наталії Янченко), вишку було зведено 1934 року. Її сконструював знаменитий Олексій Сокіл, творець легендарного символу нашого міста – пам’ятника «Розкутий Прометей». На той час скульптор працював начальником будівельного цеху на нашому металургійному заводі.

Як розповів в одному з інтерв’ю історик та письменник Олександр Слоневський, парашутна вишка була споруджена насамперед для того, щоб на ній відпрацьовували навички стрибків із парашута вихованці міського аероклубу (хто не знає – був у нас такий до Другої світової війни). Він був розташований у районі сьогоднішнього залізничного вокзалу. Десь там був аеродром з літаками. Водночас вишка була і одним із найцікавіших атракціонів міського парку. Тож місцеві сміливці могли на ній себе перевірити.

На завершення хочеться сказати кілька слів про те, як склалася доля цієї вежі. Історик Олександр Слоневський висуває версію, що її демонтували після нещасного випадку (з неї впав та розбився на смерть підліток).

На сторінці музею ДМК журналіст знайшов цікавий спогад одного із мешканців нашого міста (Олександра Коваля). Він розповів, як відбувався сам демонтаж: «…в году этак 1967-ом, точно не помню, аккуратненько подрезали 2 «ноги», вварили шарниры, потом еще 2 опоры подрезали и дернули тракторцом. Дома вокруг парка подпрыгнули. Ну, а потом – на металлолом».

P. S. Ось таку історію за допомогою краєзнавців вдалося розповісти, аналізуючи старе фото часів Другої світової війни, на якому помилково було нанесено напис «Дніпропетровськ, 1943 р.».

Ігор Кузьминський

Також читайте: 

Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: де була «Новинка» та що тут зараз?

Величезні пташині зграї над Кам’янським (відео)