Колишній РАГС на Гімназичному/Пеліна: виявляється, відомі прізвища молодят, яких тут першими розписали

Це було 57 років тому (продовження теми). 

Ми вже розповідали (подробиці), що 7 березня 1969 року після реконструкції колишнього житлового будинку на проспекті Пеліна, 47, за цією адресою було відкрито Заводський РАГС (також називався “Палац щастя” і мав відповідну вивіску на вході).  

Варто пригадати ще один цікавий факт. Віктор Куленко, відомий журналіст та збирач історії міста, з’ясував, що перше одруження у цьому РАГСі відбулося саме 7 березня 1969 року. Першою ж парою, яка отримала свідоцтво про шлюб, стали Володимир Гончаренко, робітник заводу ім. Дзержинського, та Любов Писарєва, швачка комбінату побутового обслуговування. До речі, молодятам міська влада відразу вручила ключі від нової квартири.

Як дізнався

Виявляється, краєзнавець знайшов статтю у міській газеті «Дзержинець» за січень 1970 року. В ній повідомлялося, що у РАГСІ на Пеліна пройшла церемонія вручення свідоцтв про народження (вручили батькам чотирьох малюків). Серед них був і Женя, маленький син зазначеної подружньої пари.

Нижче публікуємо ту саму статтю (джерело – disk-sport.com).

Трохи з історії цієї будівлі

Двоповерхівку за адресою: проспект Пеліна, 47, збудовано у 1941 році. Це був житловий будинок на 4 квартири. Туди заселилося керівництво Дніпродзержинського коксохімічного заводу. Після реконструкції (1969 р.) у ньому відкрили Будинок урочистих подій (інформація краєзнавця Дмитра Кубанова).

Заводський відділ реєстрації актів цивільного стану розміщувався тут із 1969 року до квітня 2023-го. Поки Мін’юст не вирішив об’єднати цей підрозділ із Дніпровським РАГСом, розташованим на проспекті Стуса (зрозуміти можна: народжуваність впала, та й одружуються зараз набагато менше містян, ніж у 60-х і 70-х).

З липня 2023 року до будівлі на пр. Гімназичному, 47, заселився Заводський відділ державної виконавчої служби.

Фото на заставці: та сама будівля Палацу щастя, світлина має назву  “Народження нової сім’ї дніпродзержинців” (фотоальбом “Дніпродзержинськ”, 1981 рік)

Ігор Кузьминський