Місто 50-х минулого століття: опубліковано цікавий архів унікальних світлин Кам’янського/Дніпродзержинська

Про одну з них розповімо детальніше…
Про новий архів
Добірку унікальних фото опублікував краєзнавець та блогер Валерій Чесноков у групі ALTERKAM. За його інформацією, цілу галерею знімків зазначеного періоду надано одним із читачів. Що казати, фотографії змістовні: там і паводок на Дніпрі в районі річпорту, і краєвиди міста. Загалом краще дивитися. Ось посилання. Редакція ж обрала поки що одну цікаву світлину з цієї серії і вирішила розповісти про неї детальніше.
Що на фото, який це рік?
Отже, напевно багато хто впізнав і цю вулицю, і місце: це теперішній проспект Шевченка в районі перехрестя з вулицею Героїв-Рятувальників. У ті часи вулиці мали інші назви: Сировця та Москворецька.
Щоб встановити часові межі, в які фотограф минулого століття робив цей знімок, пригадаємо, що будинок зі шпилем (№ 14, де вже довгі роки розташовується міська бібліотека) було спроектовано легендарним архітектором Ольгою Брусовою у 1949 році. Є знімок від 1951 року, на якому вже зведена основна частина будівлі (вона навіть під дахом), а добудовуються саме вежа та шпиль. Ось він:
Точної дати введення будівлі в експлуатацію в історичній літературі журналіст не зустрічав. Але з урахуванням викладеного можна припустити, що це сталося не пізніше 1952-53 років. З огляду на це і наш знімок є не давнішим, ніж перша половина 50-х.
Одночасно варто звернути увагу на проїжджу частину: відсутній поділ на дві смуги, біля трамвайних колій бруківка, немає асфальту, широкий незвичний для нашого часу тротуар, електроопори старого зразка з дуже незвичним розташуванням. Ті, хто цікавиться історією міста, знають, що 1958 року на вулиці Сировця було проведено масштабну реконструкцію. Тоді було покладено асфальт, прокладено каналізацію, встановлено електроопори нового зразка тощо. Після згаданих робіт вулиця вже багато в чому стала нагадувати контури сьогоднішнього проспекту. Ось фото тих років:
З урахуванням викладеного є підстави стверджувати, що наше фото було зроблено в період з 1952 року по 1958 рік.
Може здатися, але…
1. Якщо швидко поглянути на світлину, може скластися враження, що трамвай на знімку слідує вгору (як теперішня «одиничка» на Черемушки). Десь ось так:
На фото справді зображений маршрут №1, тільки слідував він тоді від цемзаводу до ДКХЗ. Люди на зупинці сідають у вагон, щоб їхати у бік нинішнього майдану Героїв. Справа в тому, що підніматися трамваєм угору (в бік «Зорі») просто ще не було куди: крайньою будівлею проспекту була школа № 18 (у тій нумерації). Сьогодні ми її знаємо як бізнес-центр «Меркурій». Більше того, в районі нинішньої Манаєнкова (тоді Комунарної) вулицю Сировця перетинала залізниця (була прокладена від станції Тритузної до центру міста, її розібрали лише у 60-ті). А от звичний для нас маршрут №1 (на Черемушки) запустять лише у 1971 році…
2. Згідно з обраним фотографом ракурсом може здатися, що на час, коли вже є будинок зі шпилем (Сировця, 14), ще не збудовано ані будинку №15 (навпроти бібліотеки), ані сусіднього з ним № 17. Разом з тим факт залишається фактом:
– будинок №15 на вулиці Сировця був побудований ще далекого 1934 року для працівників металургійного заводу (ось публікація тих років):
– будинок №17 трохи молодший: його звели 1949 року. Про це повідомлялося у відповідній замітці у газеті «Дніпровська правда» (ось вона):
Ну а щоб не було сумніву, ось знімок із фондів Народного музею ДМК (майже ровесник тому, про який ми розповідаємо). Він розставляє крапки над “і”:
P. S. Багато фото нового архіву, що з’явилися, зараз аналізують краєзнавці. Редакція сподівається незабаром надати читачам ще більше цікавої історичної інформації.
Під час підготовки публікації використані матеріали краєзнавців Людмили Глок, Дмитра Кубанова, Віктора Куленка, а також інформація Народного музею ДМК та музею Дніпродзержинського трамвайного управління.
Ігор Кузьминський
Також читайте: Знаменитий «Студент» та будні Заваріхінських провулків. З циклу “Було – стало” (публікація № 9).
Читайте головні новини nashreporter.com у соціальних мережах Facebook, Telegram