Опубліковано фотографії Кам’янського/Дніпродзержинська 50-річної давнини

Інші часи, інше життя.

Сьогодні, 22 січня, Валерій Чесноков, відомий краєзнавець та блогер у групі «ALTERKAM» на фейсбуку опублікував знімки вулиці Республіканської біля Палацу культури імені М. Горького, зроблені в 1974 році. Вони взяті з альбому «Моє Придніпров’я».

Поважний, доглянутий район, в якому мешкають переважно працівники Придніпровського хімічного заводу (в народі його називали «шлаковим»). На проїжджій частині вже лежать плити. Цілісінькі. Їх уклали тому, що під час злив дорога перетворювалася на могутній потік, що регулярно змивав асфальт. А плити – нічого, тримаються й досі.

На фотографії видно чергу біля магазину. Це «Буревісник». Він, як і раніше, торгує продуктами. Навіть дивно, що за 50 років його не закрили, не перепрофілювали. Але дещо змінилося разюче. Зник «дефіцит», за яким наприкінці місяця мало сенс їхати сюди з іншого кінця міста. «Буревісник» постачався товарами через відділ робочого постачання (ВРП) ПХЗ (в ті часи більше користувалися російською абревіатурою – ОРС – отдел рабочего снабжения). Хто ще пам’ятає цей синонімом жаданого дефіциту? Відділ робочого постачання Придніпровського хімзаводу розподіляв товари по власних торгових точках. З працівниками цієї організації намагалися товаришувати, їм догоджали, щоб по знайомству придбати продукти, які не потрапляли на прилавки – ікру, копчену ковбасу, сири, балик, шоколадні цукерки, апельсини, розчинну каву, імпортний алкоголь та пепсі-колу… Іноді залишки товарів, не розпроданих серед «своїх», наприкінці місяця надходили у продаж. Їх, швидше за все, і сподіваються придбати люди, що стоять біля магазину.

Багато що змінилося за 50 років. Вулицю Республіканську перейменували на честь Української Добровольчої Армії (рішення сесії міської ради від 12.05.2023 р. №932-33/VIII). Величний ПК імені Горького пережив роки ганебного запустіння та перетворився на Нову сцену театру. Немає більше ПХЗ та його ОРСу, нема і багатьох інших промислових підприємств. Немає і робочих місць, які вони надавали. Натомість у супермаркетах делікатеси на будь-який смак. А якщо потрібне ще шось – можна через інтернет замовити. Були б гроші.

Галина Денисова

Читайте також: Святковий концерт в мистецькій школі Кам’янського