Рада ухвалила закон про англійську мову: що зміниться (оновлено)

Законопроєкт № 9432 про про застосування англійської мови в Україні було ухвалено 4 червня.

Документ підтримали 236 народних депутатів, повідомляє “РБК-Україна“.

Що передбачає законопроєкт

Ініціатором цього законопроєкту виступив Володимир Зеленський. Документ було зареєструвано 28 червня 2023 року (дивіться за посиланням), а в листопаді він пройшов перше читання.

Пропонується закріпити статус англійської як однієї із мов міжнародного спілкування в Україні, оскільки наша країна має намір вступити у Євросоюз, а українці поки що володіють цією іноземною мовою на недостатньому рівні.

Визначено категорії посад, кандидати на які повинні володіти англійською. Законопроєкт унормовує особливості застосування її в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину держкордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоров’я.

Законопроєкт передбачає вивчення англійської з дитячих садочків і на всіх рівнях здобуття освіти. Також він пропонує транслювати фільми цією мовою  у кінотеатрах, а у разі неокупності квитків держава компенсуватиме частину коштів закладам.

Під час голосування була дискусія по правці № 336, яку внесли за день до ухвалення закону. Вона передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за демонстрування англомовних фільмів. Її підтримали 226 депутатів.

Як ухвалення цього законопроєкту вплине на українців

Ухвалення законопроєкту зобов’яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на посади:

• державної служби категорії “А”, державної служби категорії “Б” і “В”, перелік яких встановлює КМУ;
• голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників;
• військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює КМУ);
• поліцейських середнього та вищого складу, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд), прокурорів, працівників митних та податкових органів (перелік встановлює КМУ);
• керівників суб’єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін).

Чиновники складатимуть іспит з англійської мови безкоштовно, його організовуватиме МОН. Пройти його можна не частіше 1 разу на 4 місяці, але необмежену кількість разів.

Вимоги до знання англійської для держслужбовців категорії “А”, голів місцевих держадміністрації та їхніх заступників почнуть діяти через 2 роки після закінчення воєнного стану, а для решти посадовців – через 4 роки.

Окрім цього:

• на всіх рівнях освіти вивчення і використання англійської стане обов’язковим, у тому числі й дошкільних закладах;
• військові повинні будуть володіти англійською на достатньому рівні для спілкування у професійних цілях, але під час воєнного стану та мобілізації на військовослужбовців та правоохоронців вимога володіти англійською мовою не розповсюджується;
• у всіх видах пасажирського транспорту: на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах всю інформацію мають дублювати англійською мовою;
• під час культурно-мистецьких заходів, у музеях та кінотеатрах, зобов’яжуть дублювати аудіовізуальну інформацію англійською;
• екстрена допомога надаватиметься іноземцям англійською, якщо вони не володіють українською. Виклики також мають прийматися і англійською (або іншою мовою, прийнятною для сторін);
• на кордоні митний і паспортний контроль для іноземців здійснюватиметься англійською;
• у кінотеатрах транслюватимуть до 10 % (від загальної кількості) фільмів англійською мовою.

Від редакції. Варто зазначити, що Головне юридичне управління апарату Верховної Ради у своєму висновку (ось посилання) рекомендувало доопрацювати цей законопроєкт. Проте депутати не стали з цим рахуватися і його підтримали. Разом з цим фахівці згаданого управління звернули увагу на цілий ряд недоліків у законопроєкті. Зокрема, незрозуміло, яким чином фахівці (держслужбовці і т. д.), що працюють на посадах, до яких тепер буде вимога знання англійської мови, мають набувати цих навичок (в законі нічого не вказано про джерела фінансового забезпечення цих питань). Також не можна не згадати, що через війну в країні і так відчувається брак фахівців дуже багатьох професій (це у своєму аналізі зазначав Нацбанк). А судячи із законопроєкту, фаховій людині (в питаннях промисловості, екології, сільського господарства, правоохоронній сфери і т. д.) на держслужбі чи на прирівняних до неї посадах тепер мають відмовити в призначенні через незнання англійської мови.

Також пропонується вивчення англійської мови в дитячих садочках, більш широко використовувати її у транспорті та в інших сферах. Проте виникає питання: а чи є для цього фахівці, чи підготовлено інфраструктуру, чи є принаймні мережа безкоштовних курсів вивчення англійської?

Журналісти не мають намір сперечатися з тезою про те, що знання іноземних мов надає громадянам більше можливостей. Разом з тим було б логічно перед тим, як щось вимагати від громадян, створити відповідні умови.

Ігор Кузьминський

Читайте також: Ринок праці на Дніпропетровщині: яких фахівців потребують роботодавці