Стара світлина: юність відомого будинку в Кам’янському

Днями про цей цікавий знімок згадали в одній із краєзнавчих ФБ-груп міста. Редакція вирішила зібрати більше матеріалів.

Фото, ймовірно, з експозиції Народного музею історії ДМК

Історія будинку та помилка в даті

Отже на знімку середини минулого століття видно відомий усім кам’янчанам будинок № 14 на проспекті Т. Шевченка. Саме його згадуємо, коли чуємо слово «бібліотека». Про історію цього будинку свого часу розповідали краєзнавці Людмила Глок, Сергій Цонєв та Дмитро Кубанов.

Нагадаємо, спочатку будинок зводили для працівників коксохімічного заводу. Тоді вулиця ще мала ім’я Федора Сировця (учасника революційних подій у Кам’янському на початку минулого століття). Архітектор будівлі – Ольга Брусова. Так-так, та сама донька легендарного Олексія Сокола, автора символу нашого міста – пам’ятника «Прометей». За даними Людмили Глок, проект вказаного будинку було створено у 1949 році. До речі, краєзнавець, спираючись на архівні документи, з’ясувала, що вказана архітектурна розробка Ольги Брусової перемогла тоді на Всесоюзному конкурсі. Більше того, в оригіналі проекту будинок №14 планувався Брусовою як частина архітектурного ансамблю. Якби він втілився у життя, сьогоднішній проспект Шевченка та площа Калнишевського виглядали б абсолютно інакше і були б схожим на вулицю обласного центру. Але, на жаль, не склалося… (Детальніше читайте тут.)

При цьому достеменно відомо, що 1951 року будинок № 14 ще тільки будувався. Людмила Глок публікувала відповідні фото. А це означає, що знімок, про який сьогодні йдеться (нагадаємо, на ньому ми бачимо будівлю, що вже функціонує) не міг бути зроблений у 1949 році. А отже цей напис на старому фото – помилковий.

На фото: 1951 рік, будівництво будинку № 14 (джерело – архів родини Брусових, зберегли та систематизували Л. Глок та С. Цонєв)

Звідки зроблено фото та що тут було спочатку

З великою ймовірністю можна припустити, що дана історична фотографія зроблена з будинку № 17. Він також зберігся до наших днів. Більше того, відомий краєзнавець Віктор Куленко знайшов стару публікацію в обласній газеті «Дніпровська правда». Там зазначається, що будинок № 17 було зведено у 1949 році (це була новобудова для працівників коксохіму).

Але повернемося до будинку № 14. Багатьом мястянам, напевно, цікаво буде знати, що на його першому поверсі не завжди була бібліотека. Зокрема, в його кутовій частині (яка виходить на перехрестя пр. Шевченка та вул. Героїв-Рятувальників/Москворецьку) спочатку розташовувався взуттєвий магазин (саме його якраз і видно на цьому старому знімку). Спочатку на першому поверсі з іншого кінця будівлі була бібліотека коксохімічного заводу. Міська ж бібліотека переїхала сюди 1952 року. Приміщення магазину було передано під читальний зал пізніше.

Будинок №  14, приблизно 1951-58 р. (з архіву Віктора Куленка та Дмитра Кубанова)

Деталі

На фотографії вулиця ще не заасфальтована. Асфальт та зливова каналізація з’являться тут 1958 року (фото, як це відбувалося, знайшов фото Віктор Куленко):

Кам’яна бруківка була лише навколо трамвайних рейок. До речі, на знімку видно й сам повоєнний трамвай. Це маршрут № 1, що ходив тоді між кінцевими зупинками «Цемзавод» та «ДМЗ». Двохосний моторний вагон Коломенського заводу зчеплений із причіпним вагоном Митіщинського машинобудівного заводу. Вагони без дверей, що автоматично відкриваються.

Ще видно досить високі пірамідальні тополі. Їх уже давно немає. Проте на фото тих років (1951-58 роки) можна побачити сьогоднішню величезну тополю біля бібліотеки. Нині це одне з найстаріших дерев міста, йому понад 70 років. Тоді ж це був лише малий саджанець…

Ігор Кузьминський,
Галина Денисова