Талановитий хореограф, який прославив український народний танець, був родом із Кам’янського

Про хореографа
Кім Юхимович Василенко народився 5 березня 1925 року у Кам’янському. Війну 1941-1945 років він зустрів сержантом-прикордонником на західному кордоні СРСР. А 1943 року вже був учасником ансамблю пісні та танцю 3-го Українського фронту. У 1946-1947 роках танцював в ансамблі Західного фронту.

Потім повернувся до рідного міста і в 1947 році організував при Палаці культури металургів самодіяльний ансамбль народного танцю «Дніпро», яким керував до 1953 року. Кім Василенко об’їздив навколишні села: Петриківку, Царичанку, Аули, збираючи матеріал для хореографічних вистав. На цьому матеріалі було створено перші національні хореографічні сценки «На вулиці», «Метелиця», «Свято в колгоспі».

У 1953-1956 роках Василенко жив у м. Суми, працював з ансамблем «Юність» та заочно навчався на балетмейстерському відділенні в московському ДІТІСі (Державному інституті театрального мистецтва), написав кілька книг з теорії та практики українського народного танцю. Максим Рильський запропонував талановитому хореографу роботу в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР. І Кім Василенко переїхав до Києва, де очолив кафедру хореографії у Київському державному інституті культури та керував ансамблем «Дарничанка» Київського виробничого об’єднання «Хімволокно». Незабаром цей колектив отримав звання заслуженого, з гастролями виступав у Польщі, Італії, Чехословаччині, Фінляндії, Болгарії, Австрії.

Кім Василенко видав понад півтора десятка монографій, підручників, посібників з українського народного танцю, захистив докторську дисертацію: «Лексика українського народно-сценічного танцю», був художнім керівником-директором Державного заслуженого академічного ансамблю танцю УРСР і зробив усе можливе, щоб цьому колективу було надано ім’я його творця – Павла Вірського.

Хореограф пішов із життя 13 січня 2002 року. Похований у Києві.

Про ансамбль «Дніпро»
Найбільшого успіху танцювальний колектив металургійного заводу досяг під керівництвом Олексія Григоровича Матвєєва, який 30 років беззмінно очолював колектив. 1957 року за чудовий «Український весільний танець» ансамбль «Дніпро» тричі отримував золоті медалі на республіканському, всесоюзному, міжнародному фестивалі молоді та студентів у Москві. На декаді українського мистецтва та культури у 1969 році зал московського Большого театру стоячи аплодував металургам із танцювального гуртка.

На одному із фестивалів класик народної хореографії Павло Вірський так говорив про постановку «Українського весільного танцю»: «Філігранна робота над рухами танцю, дивовижна тема, чудові костюми піднімають ваш колектив на такий рівень мистецтва, який нелегко досягти професіоналам».

Фото з альбому про Дніпродзержинськ, 1981 р.

Ансамбль «Дніпро» гастролював по всьому Радянському Союзу та за кордоном: у Чехословаччині, Болгарії, Греції, Алжирі, Тунісі, Фінляндії, Голландії, Канаді, Японії. Колектив фінансово підтримувало керівництво та профком Дніпровського металургійного заводу. За рахунок підприємства оплачувались гастрольні поїздки та шилися розкішні костюми. То справді були золоті роки ансамблю.

Після Олексія Матвєєва ансамблем недовго керував Сергій Шкаліков, а згодом – заслужений діяч мистецтв Польщі Олександр Двінський. До 70-річного ювілею «Дніпра» він підготував велику концертну програму із 30 танців, яка у травні 2003 року пройшла на сцені театру ім. Лесі Українки. Потім колектив очолював досвідчений хореограф та педагог Сергій Плужніков. У 2019 році ще ставилися нові танці, були концертні виступи, участь у фестивалях.

Під час підготовки цього матеріалу з’ясувалося, що танцювального колективу «Дніпро» більше не існує.

Джерела інформації: стаття Світлани Лунєвої на сайті, 

стаття Микити Василенко, 

стаття з Вікіпедії.

Галина Денисова

Читайте також: Легендарні «Полум’яні зорі» у Дніпродзержинську/Кам’янському: доля ефектної будівлі